риси характеру тугара вовка а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумілість; д) корисливість; е) улесливість. тугар вовк — не щасливий. батьків своїх не пам’ятає, втратив дружину, а пізніше й дочка відцуралася батька. але в цьому тугар вовк сам винний. його гордість, зарозумілість, зневажливе ставлення до народу, прагнення до влади знаходять вияв у його вчинках, перекреслюють батьківські почуття і хвилинне благородство (коли рятує життя максимові). тугар вовк любить полювання, він дуже хоче кимось керувати, до того ж він — подвійний зрадник. т. вовк гірший за ворога, це зрадник, він виступив проти свого народу, пішов служити ворогам. і виправдання йому не може бути. навіть тоді, коли т. вовк рятує максима, якого хотів зарубати бурунда, він не спокутує своєї провини перед народом. на прикладі боярина автор засуджує зраду і підкреслює, що в першу чергу зраджують свою батьківщину багатії, а справжніми патріотами є трудящі.
Гоголь зображує побут як реєстрових, так і «охочекомонних» козаків, які биралися до війська, коли їх кликали «здобувати козацької слави». Не пов’язані один з одним козаки могли за вісім днів зібрати таке військо, яке не міг зібрати польський король через рекрутські набори. Після походу козаки знову ставали тими, ким були, — рибалили, варили пиво, торгували чи працювали на землі. «Не було роботи, якої б не знав козак», — стверджує Гоголь. Змайструвати воза, наробити пороху, справити ковальську або слюсарну роботу — все це було для козаків знайомими справами. Вміли козаки і відпочивати: гуляли, пили так, «як може один тільки руський». За повістю Гоголя можна вивчати історію козацьких імен, яких письменник наводить дуже багато: Печериця, Козолуп, Долото, Кирдяга, Густий, Ремінь, Підсишок, Бородавка, Колопер, Шило, Метелиця, Закрутигуба, Вертихвіст, Ку-кубенко, Покотиполе, Писаренки, Вовтузенки. Найвища хвала їм з вуст Бульби івучить так: «Добрі були козаки!»