1. з перших кроків на аматорській сцені починається письменницька діяльність м. кропивницького. у 1863 р. він написав першу п’єсу. яку вона назву мала і має? а «микита старостенко» або «незчуєшся, як лихо спобіжить»; б «дай серцю волю, заведе в неволю»; в «доки сонце зійде, роса очі виїсть»; г
«глитай, або ж павук». 2. який із поданих творів м. старицького відтворює історичні події? а «не судилось»; б «у темряві»; в «оборона буші»; г «чорноморці». 3. м. коцюбинський про нього писав так: «вам стане тепло й ясно од світла його очей, а мова здається не словом, а сталлю, що б’є об
кремінь і сипле іскри». а про і. франка; б п. грабовського; в л. глібова; г б. грінченка. 4. хто назвав поему і. франка «мойсей» «заповітом українському народові»? а о. білецький; б м. рильський; в п. тичина; г п. грабовський.5 5 коли народився б. грінченко? а 6 лютого 1845 р. б 12 серпня
1863 р. в.9 грудня 1863 р. г.9 грудня 1864 р.0 5 6.ким працював б. грінченко? а шахтарем б вчителем в лікарем г.перекладачем д .бібліотекарем 7.як звали головну героїню твору «каторжна»? а євдокія б.марія в.марина г.докія 8. хто з письменників підписував твори різних жанрів різними псевдонімами
(п. вартовий, василь чайченко, і. перекотиполе)? а і. франко; б п. грабовський; в б. грінченко; г м. коцюбинський.
суспільства не зіставляються за принципом антитези, а уподібнюються за до паралелізму. Дві п’ятирядкові
строфи з обрамленням, епіфорою ключового образу – слова “гримить”, яке утворює шостий рядок, – цементуються в органічну
єдність мажорним настроєм. Провідна тональність поезії значною мірою підсилюється інтонаційно-синтаксичним та ритмічним
ладом, який утворюється градаціями, інверсіями, чотирьохстопним амфібрахієм та окситонним римуванням п’ятого і шостого
рядків: летить - гримить, обновить - гримить.У цьому короткому вірші теж поєдналися два засоби естетичного зображення дійсності. В першій строфі –
ліричне розмірковування над процесами в природі навесні, а в другій звучить політичне пророцтво:
Мабуть, благодатная хвиля надходить...
Мільйони чекають щасливої зміни,
Ті хмари – плідної будущини тіни,
Що людськість, мов красна весна, обновить...
Гримить!
На змісті цієї частини твору позначилися світоглядні переконання І.Франка 80-х рр. Слуховий образ “Гримить” у
другій строфі набирає мастштабного значення як символ очікуваних корінних змін у всій Європі.)))