Разом: відтепер, безперестанку, безвісти, навиліт, зозла, наостанку, утроє, потричі, збоку, щосили, надсилу, насилу, деколи, назустріч, вслід, попідтинню, спідлоба, спозадавна, відтоді.
Через дефіс: навіки-віків, по-третє, сама-самісінька, як-не-як, хоч-не-хоч, по-латині, по-братерськи, будь-де, коли-небудь, коли-не-коли, без кінця-краю.
Окремо: без упину, без угаву, на льоту, на жаль, на зло, до останку, в міру, до вподоби, сама самотою, з боку на бік, не під силу, з розгону, з переляку, на віки вічні, на самоті.
Объяснение:
напевно, жоден інший народ, і навіть самі ми, не можемо уявити Україну без нашої милозвучної, барвінкової, материнської, рідної мови. від самого народження ми слухаємо свою мову: мамині перші слова та колискові, перша книжка, перше наше слово сказане українською мовою. саме розмовляючи нею ми можемо підтримати, потішити, чи навпаки, образити когось. і не варто думати, що мова наша не гарна, що є кращі, адже вона оспівана багатьма поетами і письменниками нашого народу. і як казав найбільший з них:" чужого научайтесь, і свого не цурайтесь"