М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
nurpaik
nurpaik
26.07.2021 12:56 •  Українська мова

Потрiбно розiбрати речення на складне,повне-неповне,двоскладне або нi
1.Не даруйте жовтi тюльпани квiти розлуки
2.Годi бити байдики!
3.Батько з сином були терплячими
4.Чумацький Шлях-сузiр*я

👇
Ответ:
gregoryan2001
gregoryan2001
26.07.2021

1. Просте, односкладне, неозначено-особове, поширене.

2. Просте, односкладне, безособове, непоширене.

3. Просте, двоскладне, непоширене, повне.

4. Просте, двоскладне, непоширене, повне.

4,8(56 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
ЛиляОлье1
ЛиляОлье1
26.07.2021

Числівник - це самостійна частина мови. За лексичним значенням числівники поділяються на кількісні (скільки? - один) та порядкові (котрий за порядком? - перший). Кількісні числівники можна поділити на три группи: цілі числа (п'ять, сім), дробові (одна друга), збірні (десятеро, троє). За граматичною ознакою числівники поділються на прості (один корінь - три, чотири), складні ( два та більше кореня - чотирнадцять, тринадцять), складені ( складаються з двох та більше слів - сто п'ять)

У реченні числівник може виконувати будь-яку синтаксичну роль, найчастіше підмет та означення

4,8(6 оценок)
Ответ:
vladus20012
vladus20012
26.07.2021

Народні художні промисли в Україні є невід’ємною складовою української культури, вони увібрали в себе риси, притаманні окремим етнографічним регіонам країни. З покоління в покоління передавалися таємниці технічної та технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки природних матеріалів

Упродовж століть десятки й сотні тисяч майстрів – килимарниці, вишивальниці, ткачі, гончарі, різьбярі по дереву, кістці та рогу, майстри декоративного розпису, склороби-гутники, золотарі-ювеліри, ковалі, майстри лозоплетіння і художньої обробки шкіри та багатьох інших професій – створювали речі, необхідні людям у побуті. Кращі з них ми називаємо тепер творами народного мистецтва.

У ряді населених пунктів (Опішня, Решетилівка, Косів, Богуслав, Гавареччина, Петриківка, Діхтярі, Глиняни, Клембівка та інші) існували школи традиційного народного мистецтва.

До 1960 р. народні промисли були зосереджені у кооперативних артілях, згодом реорганізованих у державні фабрики художніх виробів. Багато з них із 1968 р. увійшли у виробничо-художні об’єднання.

Під впливом кліматичних, природних умов, особливостей побуту українців, властивостей місцевої сировини та історичних чинників у кожному етнографічному регіоні України виробляли локальні предмети художньої образності, орнаментики, формотворення.

(надеюсь что хорошо)

4,4(96 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ