Загальноприйняте правило: треба змінити слово або підібрати спільно- кореневе так, щоб ненаголоиіений го лосний став наголошеним. Вимова Написання /є/-* 1 * 1 [ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и [ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а [ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о [ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х [ и ] — [ І Ґ ] [в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й [ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а [ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня [ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о УВАГА! Але це правило ми не можемо застосувати до дієслів, у яких відбувається чергування е — и: беру — зб и р а ти .__
Жив собі у лісі маленький їжачок.Він товаришував з усіма його лісними сусідами.До ноього часто приходили в гості,коли приходив зайчик приносив багато морквин. Коли єнотик, приносив все що знайде,коли білочка-горішки. Добре до нього ставилися всі жителі,але одна лисичка не захотіла з ним дружити.Вона не хотіла йому нічого приносити,тому що в неї було не так багато їжі,як у інших.Всім звісно не сподобалося,що лисичка не хоче дружити з їжачком,і теж з нею перестали товаришувати. Так лисичка залишилася сама-самотенька.Хто б знав ,що лисичка була доброю,але голодною.Коли вона була зовсім змученою,її побачив їжачок та зразу зрозумів у чому справа.Він відніс її додому,напоїв,накормив і залишив їй багато їжі у берлозі.Так лисичка не померла і у неї з я вився один найкращий друг,якого вона любила та поважала.Та інші стали до неї добре відноситися.
Я-навіжена. Я-дитя любові. Мені без неї білий світ глевкий. Ото за те й судити мене треба. Всі кари світу будуть замалі