М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
kategusha
kategusha
12.02.2023 07:50 •  Українська мова

1)Знайдіть речення, у якому є відокремлене означення :
А. Тягнуться до сонця і квіти і трави кучеряві гори голубі.
Б. Яке це щастя жити на своїй землі
В. Обліплені роями бджіл у квітні гудуть сади
Г. Благословенний будь мій рідний краю!
2) Поширене означення не відокремлюється в реченні :
А. Центральним кутом називають кут утворений двома радіусами кола
Б. Невідомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.
В. Омиті росами квітки розтулюють повіки
Г. Срібним маревом повиті коло сіл стоять тополі.
3) Відокремленими означенням можна замінити підрядне речення :
А. Пахнуть хлібом слова, що мене їх навчила мати
Б. Усмішка часто маскує сльозу, яку людина приховує
В. Угорі узвалися журавлі, що взяли літо на крила.
Г. Прийде час, коли наука випередить фантазію

👇
Ответ:
alesqwer
alesqwer
12.02.2023

1) Знайдіть речення, у якому є відокремлене означення:

В. Обліплені роями бджіл, у квітні гудуть сади.

2) Поширене означення не відокремлюється в реченні:

В. Омиті росами квітки розтулюють повіки.

3) Відокремленими означенням можна замінити підрядне речення:

Б. Усмішка часто маскує сльозу, яку людина приховує. (приховану людиною)

4,7(99 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
leonkrotovv
leonkrotovv
12.02.2023

Объяснение:

Ще з самого малечку ми про щось мріяли. Хтось хотів бути спортсменом, хтось мати круту машину чи багато гарних речей. Час йде, а ми все продовжуємо мріяти та на жаль, багато людей так і не досягли бажаного. Зараз я хочу разом з вами поміркувати, що краще: жити мріями чи будувати плани, які ми будемо втілювати у життя?

Ми знаємо, що ніхто не досягав бажаного не роблячи щось для цього. Тому, коли ми бачимо успішну людину ми повинні розуміти, що задля досягнення своєї мети вона дуже багато працювала. Так і ми, якщо хочемо не просто мріяти, а мати те, про що мріємо повинні наполегливо працювати. Не потрібно жити тільки мріями і фантазіями, інакше ти не зможеш бути щасливою людиною і по-перше особистістю. Ми повинні пам'ятати, що наше життя залежить тільки від нас і тому саме на нас лежить відповідальність за те, як ми його проведем. Якщо людина забажає, то обов'язково перетворить мрії на плани,які втілить у життя, найголовніше- бажання. Просто мріяти можна вічно, а ось втратити шанс мати те, що мрієш можеш дуже швидко, тому не гай часу. Пам'ятай, що мріяти- цілком нормально, але не потрібно жити просто мріями, потрібно працювати, щоб наші плани реалізувати в життя, тим самим задовольняючи свої духовні потреби.

Ось чому я вважаю, що краще будувати плани, які потім зможеш втілювати у життя,ніж просто мріяти.

4,5(2 оценок)
Ответ:
19nadoeloikat1niki
19nadoeloikat1niki
12.02.2023
Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не просто минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.Майбутнє. В цьому слові є своя неприхована таємничість. Кожен із нас проживає своє життя так, як вважає за потрібне, але все ж таки усвідомлює – без минулого немає майбутнього. А що ж для нас є минулим? Славне буття наших пращурів, закрита і понівечена наша історія за часів радянської влади чи, може, не така вже далека історія нашої незалежної держави? Що з цього ми маємо пам’ятати і чи мусимо?

Наша пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим. Ми кажемо: «я не забуду цього ніколи» насправді не знаючи, чи не зітре якась майбутня подія попередньої. І не тому, що людина така забудькувата істота, а тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. І нема тут несправедливості, не звинуватиш тут когось у байдужості – є лише людська пам’ять, яка не може тримати у собі все, як не крути. Нам легше забути, ніж пам’ятати. 

Наше минуле – це досвід. Досвід, який ти переймаєш у своїх батьків, дідів, у свого народу. І якби ми не мали цього досвіду, то чи змогли б жити без помилок? Хіба таке можливо? Ні. Не були б зроблені тисячі відкриттів, бо вчені-сучасники не мали б інформації від своїх попередників, ми б не мали звичаїв, традицій, менталітету, форм поведінки... Ми б не мали історії! А як писав О. Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

Ми живемо у непростий час. В час, коли гроші важливіші за моральні цінності, коли аморальність стає нормою життя. І, здається, ніщо не може зупинити цього руйнівного колеса. Про яку пам’ять славного минулого можна казати, якщо ми забуваємо очевидні речі: любов до Батьківщини, пошану до старших, цінність і красу рідної мови... Сьогоднішня молодь, як приклад, не знає і не хоче знати історію держави, у якій живе. Таке враження, ніби сучасні юнаки і дівчата переконані в тому, що теперішнє це не запорука минулого, а просто те, що приходить само по собі.

Можна знайти й більш приземистий приклад: людина, яка втратила пам’ять внаслідок шоку або автомобільної аварії. Перше, що вона пам’ятає – біла стеля лікарняної палати, а далі – пустота... І про яку вже історію можна казати, якщо ти не пам’ятаєш навіть власного імені. І як жити далі? Починати все з нуля дуже непросто, адже, можливо, хтось чекає на тебе, а ти лиш скажеш: «Я все забув...» Це страшно. Думаю, така людина хоче повернути свою пам’ять будь-що, бо кожен спогад є для неї ще одним кроком на стежині до майбутнього.
4,8(78 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Українська мова
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ