Кожен урок фізкультури в нашій школі цікавий та неповторний. Ось наприклад на минулому уроці мій вчитель фізкультури запропонував провести змагання на спритність і швидкість на лижній дистанції. Радощам мого класу не було міри, всі одразу ж підтримали цю ідею. Хоча у нас не було спеціальних навичок, та з пояснень вчителя ми все зрозуміли. І навіть ті хто катався перший раз були впевннні в своїх силах. Срочатку ми провели декілька тренувальних вправ повільно пересуваючись по дистанції, та потім швидко опанували техніки підйомів і спусків. Коли розпочались змагання ми всі стали дружною командою і намагалися допомагати один одному, коли хтось втрачав рівновагу. Вчитель давав цінні поради і вибирав зручний шлях. Подолання першої дистанції виявилось трохи важким, але згодом це так захопило, що вже труднощі залишились далеко по заду. Перши фінішував мій кращий друг, я дуже радів за нього і він підтримував мене, коли я вже наближався до фінішу. Після змагань вчитель нагородив переможців і ми всі разом пили теплий чай, розповідаючи один одному свої враження.
Хмаринка завжди тішилась своїми дітками-сніжинками, цими маленькими красунями. Матуся-хмарка любила мандрувати і сніжинки вже багато знали про цей світ і чекали з нетерпінням коли вже підростуть і здійснять власну подорож.
Ось настав час, коли сніжинки стали вже зовсім великі, і хмаринка випустила їх у широкий світ. Як це було прекрасно! Сніжинки закружляли над Землею у веселому таночку і літали, літали... А поміж ними всіма була одна чарівна, не схожа на інших Новорічна Сніжинка. Вона була легка і срібляста. Вітер ніжно підхопив Сніжинку і спустив до моеї лодоні. В морозному повітрі вона виблискувала всіма барвами і чарівно усміхалась.
Мені стало цікаво дізнатись про цю крихітку і я почав розпитувати Сніжинку про її пригоди. Вона засяяла ще яскравіше і тихим голосом почала розповідати. Про ніч-чарівницю, яка читала їм казки, про зірок-подружок з якими вона часто танцювала та про матусю-хмаринку. Сніжинка була допитливою тому кожна її історія була сповнена казкових порівнянь і цікавих подій. Новорічна сніжинка розповідала про різних людей, яких вона бачила з неба. Про маленьких діточок, які бавились снігом і сивих бабусь які просто насолоджувались зимовими днями. Про чарівну музику Новорічних свят... І про все, все, все...
Та раптом на небо випливло чарівне малинове Сонце! Воно було таке велике і гарне. Такого вона ще не бачила, бо в хмарі, де вона народилась, було тісно і темно, а тут така краса! Їй знову захотілось піднятись високо і танцювати, танцювати...Сонечко було дуже приємне, але сніжинка розтанула від його тепла і ласки.