Є такий вислів: “Краса врятує світ”. А я б хотіла його змінити: “Доброта врятує світ”. Мені здається, що найголовніша якість в людині – це доброта.
Ще в садку я грала з подружками, які ділилися своїми іграшками і я ділилася з ними. Нам було цікаво разом. А були й такі хлопчики, які забирали іграшки, ламали їх. Напевно, не було в них доброти. І інші діти плакали через них.
Адже коли людина добра, вона приносить радість іншим, а зла людина приносить тільки сльози і засмучення.
Коли я знайомлюся з іншими людьми, я дивлюся, чи добрі вони. Людина може мати гарну зовнішність або бути найрозумнішою, але якщо вона зла, я б не хотіла мати такого друга. Адже добра людина ніколи не кине тебе в біді.
Вона завжди протягне тобі руку до наш світ стає яскравішим і світлішим від таких людей і від їхніх добрих справ.
Світ без добра – це не світ. Тому що людина не може жити без добра, без посмішок, які дарують діти, без радості і веселого сміху. Життя без добра буде жорстоким, злим і нудним.
Добра людина не пройде байдуже повз бездомної собаки чи кошеняти, обов’язково
погодує. І навіть якщо у нього нічого немає з їжі, він приголубить тварину, тому що і тваринам в першу чергу потрібна ласка, турбот і увага потрібно намагатися все помічати. Наприклад, стоїть бабуся на перехресті і не може перейти дорогу. Треба ж їй до Бо старі люди стають як діти. От за дітьми доглядають мами і тата, а за людьми похилого віку хто? Ми зростаємо і повинні допомагати їм, тому що ми теж будемо колись як вони. І ще дуже важливо робити добрі справи і не чекати, що тобі щось дадуть за це, потрібно робити так, від душі.
І світ так влаштований: ти робиш добро, і добро до тебе повертається, ти здійснюєш зло, і воно до тебе повертається. Наш світ дуже мудрий. Треба жити і ставитися до всіх так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе. І якщо ми будемо намагатися бути добрішими, то й люди і весь світ навколо нас буде таким же добрим і усміхненим.
Робити добро – це так Так що, люди, робіть добро, і воно до вас повернеться!
Объяснение:
Наведу цікавий приклад з власного життя. Нешодавно мене дуже вразив один вчинок. Відпочиваючи влітку в лісі, я стала свідком жахливої ситуації. Маленька дівчинка безжалісно ламала гілки дерев і шкодила кору ножем. Коли я запитала ї про причину поводження, то вона поскаржилась на поганий настрій. Я вирішила провестиз нею виховну розмову, розповідаючи про те, що вона вчиняє погано, і що природа не винна у поганому настрої. Вона дійсно засоморилась і попрохала вибачення, обіцючи більши ніколи так не робити.
Людина і природа міцно взаємопов'язані між собою і ми повинні сприймати природу не тільки очима, а й душею, серцем.
Цей приклад був наведений не даремно: я хочу щоб кожен з вас задумася над своїм ставленням до природи! i