Це має бути текст? якшо да тонапишихоча я незнаю чи тобі це підійде!
Часто у школі я чую від вчителів такий вислів вчитися на власних помилках. І мені завжди було цікаво знати що це означає. Я все таки вирішила спитати у вчителі і отримала дуже точну і хорошу відповідь.
- Вчитись на помилках це от якщо ти зробив помилку то на наступний раз коли буде щось подібне до цього ти не зробиш її бо знатимеш що це неправильно і тобі можуть поставити нижчю оцінку! Ти зрозуміла що таке вчитись на помилках запитав вчитель?
- Так. Відповіла я! І зрозуміла що ніколу не буду повторювати свої помилки!
Відповідь:
1. Безумовною рисою психічного укладу українця є — емоціоналізм і сентименталізм, чутливість та ліризм; найяскравіше виявляються ці риси в естетизмі українського народного життя і обрядовості ; одним з боків смоціоналізму є і своєрідний український гумор , що є одним із найбільш глибоких виявів «артистизму» української вдачі (Д. Чижевський).
2. Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові rороди , жовтіють тисячі соняшників , що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку ;там набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом (Неуй-Левицький).
3. Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже , що бурхав холодний вітер... (М. Коцюбинський).
4. Все , що буде , було і що є на землі , і сто тисяч разів уже бачене й чуте , cipі вузлики ранку-твої солов'ї , все це тільки одне нерозгадане чудо. (Л. Костенко).
5. Після косовиці починасм гребти сіно гуртом , і ось потроху міняється наш світ чарівний : батько, дід і дядько стають чомусь мовчазними і збентеженими, якась підозра з'являється в очах : вони починають ділити копиці (О. Довженко).
6. Капітан полегшено зітхнув : люди живі , судно тримається на воді , хоч і жалюгідний має вигляд після такої тріпанини (О. Гончар).
7. Батько хай їде орать : його коні знають , а я піду гулять : мене гості чекають.
8. І високе мене пройняло : народ твій достоїн , щоб жити для нього й страждати (В. Симоненко).
9. Не приховував : уcі його симпатії на боці тих , що вже й тоді плекали тут виноградну лозу, жили своєю чесною працею (О. Гончар).
10. Сонце уже зійшло , але його ще не було видно із-за темного лугу ; небо освітилося ясно й погожо , і луг теж посвітлішав і прихорошився (Г. Тютюнник).