Кожен ранок має свою мелодію. Який сумну: похмуре небо, холодний вітер. А який і веселу: тепле сонечко, привітне небо.
Цей ранок видався напрочуд мелодійним.Морозне сонечко тільки но піднялось на блакитному чистому небі , а вже прудкі пташки вишукують собі поживи під м'яким і пухнастим снігом. Дерева стоять у снігу, немов яблуні в цвіту. Білі-білі. І тільки де-не-де видніються червоні кетяги горобини. Таємниче стоять ялини, закутані в теплу білу шубу зі снігу. Шосе вже скинуло з себе білосніжний наряд, і здається, що дорога чорної змією звивається між високими будинками в білосніжних шапках. Незважаючи на ранню годину, люди кудись поспішають, залишаючи на снігу ланцюжки своїх слідів, які переплелися між собою.
Я люблю такі зимові ранки, вони дарують мені натхнення.
В описании
Объяснение:
1.Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна (Л. Забашта). 2. Пісня здавалось, бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 3. Чужа душа, то кажуть - темний ліс (Л. Костенко). 4. Того можливо, не знайду я слова щоб наш прекрасний оспівати край (М. Рильський). 5.Поки живий, я хочу справді жити.( І.Франко). 6. Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву ( І.Котляревський).7.Буває часом сліпну від краси( Л.Костенко). 8. Я п'ю тебе, сонце твій теплий зцілющий напій (М. Коцюбинський). 2. Кленусь, тобі веселий світе кленусь тобі моє життя, що буду жити поки жити мені дозволить дух життя (М. Рильський). 3. Співаючи про хмари кучеряві не забувай поете, про народ! (В. Сосюра). 4. Не стелись, тумане не шуміть тополі не печальте очі, ви берізки голі! (В. Сосюра).
30 больше на 3