Ми звикли називати себе й суспільство,до якого належимо,українською нацією. А що ж означає таке популярне сьогодні слово "нація"? Учені стверджують, що це певний колектив людей, які маюты спільне походження, спільну культуру. Однак найголовнішою ознакою, що дає право називатися нацією,€ - найбільша духовна цінність українського народу.Не раз Мова — бувало, проходячи повз незначної кількості людей,до нас линуть такі вислови, які просто неприємно слухати. На жаль, сьогодні я все рідше і рідше зустрічаю людей, які володіють і вміють розмовляти рідною мовою.Мене, досить часто, цікавлять питання: чи вміємо ми спілкуватися?, чи ставимо собі за мету досягти успіху в певній справі за до доречно сказаного, вміло використаного ввічливого слова?, чи завжди усвідомлюємо силу свого слова?, чи остерігаємось завдати необережним словом душевної рани співрозмовников показують: не всі і не завжди.Живучи в постійному дефіциті добра, милосердя ми непомітно для себе спростили, збідніли етикет спілкування, засмітивши його нецензурною лексикою. Ця лексика вже так влилася в наше спілкування, що і у світі, напевно,не залишилося жодної людини, яка б нею не користувалася. Тема використання нецензурної лексики у мовленні дуже актуальна серед підлітків. Між ними побутує така думка, що вживання подібних слів до здобути визнання і у своїх однолітків, бо виявляється, що користуватися такими висловами стало модно. чи приємно нам слухати таку мову,де раз у раз проскакує "гостре слівце"? Думаю, що ні. I якщо навіть у підліткових компаніях можливо,До стати "своїм", але аж ніяк не стане у пригоді, коли доведеться здобувати потрiбну освіту чи зайняти гідне місце в конструкції суспільства. Вживання нецензурної лексики може призвести до того,шо зможеш втратити найближчих друзів. Недарма давньогрецький філософ Піфагор говорив: "Беcіду варто вести так,щоб співрозмовників з ворогів робити друзями, а не друзів- ворогами".Ми не повинні псувати свою мову нецензурною лексикою, адже це отруює спілкування і сприяє деградації суспільства, що неможливо для держави, яка прагне самовдосконалення.
Відповідь:
Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом».
Пояснення:
Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом».