Коли на небі(обставина) зарожевіла(присудок) тоненька(означення) смужка(підмет), озеро(підмет) почало прокидатися(присудок, 2 слова), на його(означення) поверхні (обставина) з'явилися(присудок) ледь помітні(означення) відблиски(додаток) світла(додаток).
Сладне з різними зв'язками, розповідне, неокличне.
1 і 2 частина СПР(складно підрядне речення), з'єднане підрядним сполучником часу "коли".
2 і 3 частина БСР (безсполучникове складне речення)
з'єднані комою.
1 частина – двосладне, поширене, не ускладнене
2 частина – двосладне, не поширене, не ускладнене
3 частина – двосладне, поширене, не ускладнене
— підмет (питання хто?, що?)
= присудок ( питання що робить?)
додаток (питання відмінків, кого?, що?, кому?, чому?, ким?, чим? и т.д)
означення ( питання який?, яка?, яке?, чий?)
-•-•- обставина (питання як?, де?, коли?)
двосладне (коли є підмет і присудок)
односкладне ( коли є лише присудок, або лише підмет)
поширене ( коли є другорядні члени речення: додаток, означення, обставина. якщо в реченні є хоча б один із цих членів, воно поширене)
не поширене ( коли немає жодного другорядного члена речення)
ускладнене речення може бути однорідними членами речення, зворотами, вставними словами, звертаннями и т.д).
якщо нічого немає, тоді речення не ускладнене.
Відома істина: людина може значно довше прожити без їжі, ніж без води. Ковток прозорої джерелиці, із-цілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спе-котливі жнив’яні днини, дарує радість пастухам. Здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. У цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. І особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. Як тут не згадати прекрасний народний звичай. Майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. Над колодязями зводили всіляких форм дашки. Вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.
З особливим смаком люди оздоблювали і зовнішнє цямриння. Кому доводилося бувати на Прикарпатті, той переконався в багатстві форм опорядження колодязів. Біля кожного обійстя, немов маленькі диво-му-зейчики, стоять криниці з вежами, поверх яких прикріплено флюгер або вирізьблено зображення голуба. На фронгончиках - різноманітні силуети тварин, квітів, краї оздоблено контурною різьбою або художніми розмальовками…
А яка криниця без зелені? Традиційно обіч них висаджують калину. Це дерево не тільки прикрашає місце, але й оберігає воду від спеки. З ранньої весни духмяніють тут квіти, гудуть бджоли, витьохкують солов’ї, а восени на рябчастих гілках багровіють пучки соковитих ягід. У дбайливих господарів обіч колодязя ще й клумба з квітами сусідитиме чи проляже вузький з природного каменю пїшник, стоятиме чепурненька лавка, відерце й полив’яний кухоль. Криниця у нашому місті. Це не тільки господарські зручності, але й висока естетична потреба, свідчення мистецького смаку, фантазії. Вода із семи криниць. Це не лише поетичне порівняння, художній прийом, але й глибока народна пошана до живих джереЛ