Прилітають солов'ї не всі одразу, напровесні, десь надвечір. Чуємо: пробують в гущавині голоси лиш поодинокі солісти. Це він прилетів, господар, а її ще нема, вона з'явиться десь пізніше. Як справжній лицар і глава сім'ї, він огляне свої володіння. переконавшись, що все на місці, приготує гніздечко, заховавши його між віттям так, щоб ніякий шуліка не помітив. А після того вже зволить прибути вона, пані солов’їха чи молоденька соловейкова наречена. Верба з віттям—то їхня планета! Там панують їхні співи й любов…
Объяснение:
