14. Записати речення. Виділити них частки, вказати розряд за значенням (формотворчі, словотворчі, модальні).
Лише в праці життя і краса. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив. Невже ми й справді попрощаємось – таки з дитинством? Ото мій дім, а це моя школа. Хіба ж ви не хотіли б поспілкуватися з дельфінами? Нехай ваші мрії збуваються! Ми у змаганнях таки перемогли! Хто-небудь піде невідь - куди і принесе будь- що. Аж до небес хай лине пісня про рідний край. Вічна-бо краса!
Любіть Україну, як сонце, любіть,
Як вітер, і трави, і води...
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди!
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов'їну.
Людині необхідний зв'язок із рідною природою. Подивіться на чари буйноквіття, почуйте волання трави і дерев, і все зробіть, щоб нащадкам усміхалася і ростила вічну духовність наша найпрекрасніша на світі земля. Щоб квітувала вона могуттям кольорів, долучала до нашої неперевершеної пісні й до рідного мелодійного слова пахощі зела і високість неба, долучала щедрість праці і ніжність серця. Спадщина природи не менш важлива, для цивілізації, ніж культура.