ответ:Б
Объяснение:Я впізнав у ньому лелеку званого ще гайстром чи бузьком.
В певні моменти розвитку суспільства, його культури, його мови виникає питання про ставлення до запозичень, який під пером або в устах тих, хто це питання піднімає, формулюється зазвичай як твердження про непотрібності запозичень. Одна з ранніх спалахів таких пуристических (лат. purus - 'чистий') настроїв припадає на початок ХІХ століття. Найбільш яскрава фігура табору пуристів - адмірал А.С. Шишков. Вперше свою точку зору з щодо запозичення він виклав у "Міркуванні про старому і новому складі російського мови" (1803). Шишков наполягав на тому, що "читання книг на природному мовою", під яким він розумів церковнослов'янська, "є єдиний шлях... веде в храм словесності". Однак, вважаючи звернення до старовинного мові основним шляхом збагачення сучасного літературної мови, Шишков не міг не бачити, що в цьому старовинному мові немає дуже багато для найменування нових понять. Тому він змушений був складати "русскообразные" неологізми типу тихогром (заміна слова фортепіано), шаропех (заміна слова кий), шарокат (замість більярд), які його справедливо сприймалися сучасниками як курйози*. Пізніше затятим противником запозичень виступив автор "Толкового словаря живого великоросійського мови"В.І. Даль. Представивши у своєму словнику і ту запозичену лексику, яка увійшла у вжиток з 1820 по 1850 рік, Даль намагався пояснити її російськими словами, серед яких безліч простонародних і діалектних, до того ж нерідко узкодиалектных, або складеними їм на російський манер словами. Наприклад: горизонт - овидь, озóр, зáвесь, закрий; кокетувати - підлещуватися, догоджати, упадати, спокушати, умильничать, церемонитися, миловзорить, хорошиться, казóтиться, пичужить та ін; гримаса - рожа, изличье, кривляння, пожимка, рожекорча та ін; візаві - пара, дружка, прóтивень в танцях.
Це переконання в можливості заміни міцно увійшла в вживання іншомовної лексики словами, подібними шишковским шаропехам і далівським пожимкам і овидиям, дожила до наших днів. Так, один з героїв роману Солженіцина "У колі першому" принципово виражається наступним чином: обчислювач (замість математик), увінчаний прислужник (замість дипломований лакей), посилене невіра (замість скептицизм), ошарие (замість сфера), мракобіс, попятник (замість реакционер), загальний огляд на шляхи підходу до роботи (замість методика) і т.д.
На мою думку, наші вчинки так чи інакше впливають на навколишній світ, тому кожна людина несе особисту відповідальність за свої дії. І вона обмежується не тільки законами, визначеними державою, а й нормами, встановленими етикою суспільної поведінки, правилами Всесвіту.
По-перше, людина повинна усвідомити таке: окрім того, що вона є членом своєї сім’ї, громадянином держави, житель планети Земля — ще одна її життєва посада. І кожен людський вчинок впливає не тільки на наше існування, а й на існування членів рідної сім’ї, громадян держави, незалежно від того, добрий це був чи поганий крок.По-друге, усі ми — творці власних доль, і тільки від нас та нашої поведінки залежить те, як буде виглядати наш завтрашній день. На мою думку, кожен крок людини, її вибір записується до невидимої книги, і, залежно від характеру її вчинку, у всьому світі сценарій життя переписується. Так само змінюються між собою шестерінки годинника, коли ми переводимо стрілки на літній час, так міняється розклад руху поїздів, коли один із них спізнюється.
Прикладів правдивості вищезазначеної тези в літературі є незліченна кількість. Я б хотіла підтвердити свої аргументи ситуацією, яка склалась у соціально-побутовій поемі «Катерина», написаній видатним українським поетом Тарасом Шевченком. Там молода дівчина спокусилась на залицяння російського офіцера, і, як наслідок, народила від нього дитину. Та, на жаль, чоловік не признав свого сина, і це стало ганьбою для усієї сім’ї Катерини. Народження її дитини вплинуло не тільки на життя дівчини, але й на існування оточуючих. Таким чином, ганьба лягла на плечі батьків Катерини, які глибоко засудили вчинок нещасної жінки, і вони вигнали її з рідного дому. Пізніше наслідки того, що дівчина не змогла втриматись від спокуси, відобразились і на житті її сина, який був від народження приречений на нещасливе життя.Ще одним прикладом може поділитись сучасний кінематограф, а саме стрічка американських сценаристів і режисерів Елдена Хенсона, Вільяма Лі Скотта та Еріка Штольца «Ефект метелика». У цьому фантастичному психологічному трилері через життєві ситуації висвітлюється те, як світ може змінитись від маленьких дій людей, які навіть не підозрюють, що впливають на навколишнє середовище. Показано варіанти розвитку подій, якби в певний момент часу людина вчинила по-іншому.
Як відомо, найкращим вчителем для людини є життя. Історичне минуле її предків — це книга, яка містить у собі незліченну кількість повчальних матеріалів. Третій приклад, який я хочу привести для підтвердження своїх слів — це події дворічної давності в Україні, пов’язані з ім’ям колишнього президента, Віктора Януковича, та його оточенням. Сьогодні він переховується в Росії за страшні злочини, вчинені перед українським народом. Йому соромно й страшно приїхати на територію держави, яку він обкрадав роками. Проте рано чи пізно справедлівсть відновиться, і він отримає належне за свої дії — адже кожна людина несе відповідальність за свої вчинки, як гласить тема твору.У висновку хотілося б зазначити, що я завжди вірила у те, що усі мої кроки мають свої наслідки, і що рано чи пізно мені доведеться за них відповідати. Саме тому я намагаюсь чинити чесно й справедливо. Я вірю, що зміни починаються з мене, а позитивний розвиток подій — з мого позитивного мислення.
ответ: в) До княжої світлиці ввели Богуна міцно зв’язаного сирівцями.
Объяснение: