1-В
2-Б
3-В
4-А
5-Б
6-Г
7-
1-В
2-Г
3-А
4-Б
8-
1-Г
2-А
3-В
4-Б
9-
Легше, більш легко, менш легко, найлегше, якнайлегше, щонайлегше, найбіл легко, найменш легко
Меньше, більш мало, менш мало, найменьше, якнайменьше, щонайменьше, найбільш мало, найменш мало
вгору, сам на сам,любо-дорого,раз у раз, навесні,пліч-о-пліч,самовільно ,
власноруч,де-небудь,наперекір,спершу,узимку,аніскільки,безвісти,по-моєму,на зразок,заодно,деколи,без кінця краю,що якнайбільше,у знаки,з дня на день,будь-коли
10-
Світ прекрасного. Мистецтво
Який багатий і різноманітний навколишній світ! Кожний новий день, кожний схід сонця — це неповторне диво, казка, краса! Хочеться без кінця дивитися на розквітлу черемху, вдихати п'янкий запах бузку, милуватися яскравою веселкою, яка виграє в небі після весняного грозового дощу...
Увесь цей казковий неповторний світ відображає в художніх образах мистецтво, даючи нам змогу захоплено слухати чарівну музику, споглядати шедеври живопису, сміятися і плакати над долею улюблених героїв, зачитуватися натхненними поетичними рядками...
У вікно заглядає жоржина
І шепоче, що літо згаса...
Вже ліхтариком світить шипшина
У любистковий мій палісад.
Теплий смуток серпневої днини
У осіннє тече забуття.
Натяглась між кущами калини
Павучкова дорога життя...
Ось така неповторна мить пізнього літа назавжди лишилася в рядках поетеси А. Солодовникової.
Сила впливу творів мистецтва на людину дивовижна. Ми інколи навіть не замислюємось над тим, чому, прочитавши цікаву книгу, на все життя запам'ятовуємо її зміст, хоч такої мети перед собою не ставили. А старанно вивчаючи навчальний матеріал, даємо собі установку на запам'ятовування, але не завжди все пам'ятаємо.
Справа в тому, що твори мистецтва впливають на наші емоції, примушують нас хвилюватися, радіти, сумувати, Любити й ненавидіти... А все, що торкається нашої душі, не забувається, бо пам'ять серця-то найміцніша пам'ять.
Мистецтво очищає нашу душу, робить нас красивішими, добрішими, шляхетнішими, мудрішими...
Людина потребує краси, як квітка сонця, і цю красу дають їй природа і мистецтво — ці два вічні джерела духовного очищення і збагачення.
Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що закрию зараз очі – і пам’ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства.
Голуби – голубочки,
Несіть щастя синочку!
Чую я молодий матусин голос, який з того часу майже не змінився. Вірю, що саме так і буде: і щастя, і здоров’я, і радість щоденна не облише, якщо цього побажала мені мама. Її
Объяснение:
можно лучший ответ