Сонце осяяло небо в красиві оранжево-рожеві відтінки, що означало початок нового дня. Від мокрого потемніло асфальту на широкій парковці і землі приємно пахло вогкістю після нічного дощу. На щастя, калюж практично не було, проте синє хмарне небо і сонце частково відбивалися на дорогах, по яких немов розсипали помутнілі осколки дзеркал.
Вітер розносив жовте листя по всій вулиці, яке зовсім скоро помутнішає і покриється снігом.
Руде сонце пробиралося між верхівками сосен, відкидаючи промені на гілки і пагорб.
Холодний вечір розпочався швидко.
Чорні тіні від дерев стали довшими, проте їх не було видно - вони зникли за стовбурами і хвоєю.
Провода, які сплутанно висіли між домами і ще включеними вуличними ліхтарями, слабо хитались від вітру. Темне небо з поступово виникаючими зірками і морозне повітря освіжали навантажену думками голову.
ответ: 16 прислів‘їв
Объяснение:
Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Сій овес в кожусі, жито в брилі. Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається. Посій в пору, будеш мати зерна гору. Хто рано посіє, рано й пожне. Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку. Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину. Посієш вчасно, то і вродить рясно. Не вважай на урожай, а гречку сій. Весна днем красна, а на хліб тісна. Ластівка день починає, а соловей його кінчає. Де багато пташок, там нема комашок. Як багацько птиць — не буде гусениць. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть. діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки. Раді люди літу, а бджоли цвіту. Прислів‘я про природу!