1. Коло великоднього столу, заставленого усяким свяченим, стояла Олеся.
2. Завжди зі смаком одягнена, вона справляла враження вихованої панночки.
3. Незабаром хлопець побачив залиту холодним сонцем долину.
4. Затуманене легкими й прозорими хмаринками, над містом пливло сонце.
5. Потомлені далекою дорогою і літньою спекою, коні ступали ліниво.
6. Як побачиш підвісний міст, перекинутий через річку, то, не доходячи до нього, зупиняйся.
7. Нічого не сказавши старому, попрощався і поволі поплив, налаштовуючи себе на перемогу.
8. Сірий, припорошений весняною пилюкою степ прокидався не поспішаючи.
На мою думку бути героєм — це завжди сучасно. Починаючи від середньовіччя, де героями виступали лицарі і воїни, що сміливо боронили країну від ворогів і закінчуючи вигаданими героями із супер-здібностями.
У сучасній Україні є дуже багато таких героїв, якими я захоплююся. Небесна Сотня —один із їх прикладів. Люди сміливо виходили і стояли на майдані, відстоюючи думку народу. Навіть коли на них націлювали дуло пістолету, вони не задавались і продовжували боротись за щастя своєї країни.
Те ж саме можна сказати про воїнів АТО. Багато із них пішли туди самовільно, аби боронити свою країну, аби робити країну краще для своїх дітей. А чи не їх можна назвати справжніми героями?