с Украинским«Службові частини мови»
І рівень
1 Вигук вжито в реченні:
А Підстрибнув аж до неба
Б Гарна неначе квітка.
В Хто працює, той і їсть.
Г Ану, геть звідси.
2 Виділене слово є сполучником і його слід писати разом у реченні:
А За/тe його покохала, що мав карі очі.
Б Ніч колихала так ласкаво, про/тe не спалося ніяк.
В Про/тe давно я гадку маю.
Г Як/би я тепер хотіла у мале човенце сісти і на схід сонця по Д Що/б тобі подарувати, сину мій єдиний?II рівень
Завдання 3—5 мають на меті встановлення відповідності. До кожного
рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ, і
впишіть її в таблицю.
3 Установіть відповідність між виділеним словом у реченні і розрядом
прислівників.
Службові
частини мови
Приклади
1
сполучники
А там, той, так, тоді
2
прийменники
Б через, біля, до, удовж
3 частки
В чи, наче, але, бо
4 вигуки
Г геть, ха-ха, цить, вау
Д ось, нехай, ні, би
4 Установіть відповідність між виділеним словом у реченні і частиною
мови
Частини
мови
Приклади
1 частка
А Край села — мальовничий ставок.
2
сполучник
Б Та книга 3
В Ти та я — найкращі друзі.
прийменник
4
Г Мені край потрібно побачитися з тобою.
прислівник
Д Та я вже не ображаюсь на тебе.
5
Усі слова з
Приклади
часткою слід
писати
А казна/хто, будь/як, що/небудь
1 разом
Б хтозна/скільки, не/навидіти, будь/з/чим
2 окремо
В ні/хто, ані/трохи, не/робство
3 через дефіс
Г бозна/з/чого, не/моя, написав/би
Д ні/чий, не/брат, не/знаючи
ІІІ рівень
6 Перепишіть слова, розкриваючи дужки.
Аби/який, хтозна/скільки, ні/чий, котрий/небудь, ні/з/ким, будь/до/чого,
будь/кому, де/котрий, ні/в/ кого.
7 Складіть і запишіть 3 речення з похідними прийменниками.
Що прокляну святого бога,
За неї душу погублю!Знаю, яку бурю дискусій викликали й досі викликають ці слова і в ортодоксів віри, і в атеїстів, і в усіх шанувальників творчості Тараса Шевченка. Втім, це інше питання – про Бога, про святу віру. Тут говоримо про українську національну ідею, зміст якої чимало наших політиків, політологів і різних щирих патріотів і досі з’ясовують.Однак що дивно – навіть не згадуючи при цьому Кобзаря! Хоча цілком очевидно і зрозуміло, що витоки, суть і зміст національної ідеї – це передусім любов до своєї Вітчизни. І не просто любов, а й уболівання за її долю, за свій народ:Світе тихий, краю милий,
Моя Україно!
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?Актуальність цих рядків, як і загалом поезії Тараса Шевченка, за понад півтора століття не тільки не втрачена, а, навпаки, лише зросла. Адже коли перечитуєш цей та інші вірші, душа крається і болить.Не лише за історію України, а й за її сьогодення. Справді, усім щедра та багата, вона знову розрита-сплюндрована, вкотре пограбована. Тільки вже не чужими, а своїми "копачами".Майже вісімнадцять років, як проголошено незалежність України, а у нас ніяк не закінчиться те ненаситне первісне накопичення, "накопування", "прихватизація", дерибан. Уже чи не вся Україна – як розрита могила, а кінця-краю тому копанню й переділу-рейдерству не видно.А що ж ми, "маленькі українці", одвічні гречкосії? Знову терпимо-потерпаємо – хто здирство "не так тіїх панів, як тіїх підпанків" (Шевченко), а хто й наругу "пропорційної" до них влади.Тепер ледь не в кожного другого власника фірми – тіньовий оборот і свій "трудовий кодекс".У Херсоні голодні робітники, з блідими схудлими обличчями – вже майже півроку без зарплати – захоплюють від безвиході не лише адмінбудівлі заводу, а й місцевої влади. На Київщині, у Бориспільському районі, у селі з красивою назвою Щасливе селяни два роки не можуть повернути вкрадену землю, і жодна влада не до У Криму, в селищі Мирному, вже не стукають у двері господаря з ордером прокурора, а спершу кидають гранату.І куди не поїдеш по Україні – отакі-то тепер "мирні" і "щасливі" міста і села – страшні наші "херсони"! З ким не поговориш – скрізь безгрошів’я, безробіття, безнадія. Хто терпить холод, а хто й голод. Кому ліки ні на що купити, а кому нічим і ніяк дістатись до далекої лікарні.Походами на Київ відстоюють свої права водії, пекарі, аптекарі, малі підприємці. Знову готуються до походу шахтарі. А як "ощасливлює" жителів самої столиці київська міська влада на чолі з Черновецьким, встановивши воістину космічні побори за все на світі – за собак, за кішок, за вхід на цвинтар тощо – ні в казці не розповісти, ні пером описати."Німці такого під час окупації не витворяли", – так тепер кажуть про "рідну" владу старожили Києва.Зрозуміло, не від щасливОтож, коли у ка були й думка, і воля єдині – навіть князь тікав від справедливої кари у Тмутараканські землі.Очевидно, що нам вельми бракує цих принципів народної демократії. Переконаний, що саме вони, доповнені найсучаснішими нормами, і мають стати серцевиною новітньої