Природа… Вона така різна, але єдина для всіх. Взимку все навкруги біле, вкрите пухким білим снігом. Гілки дерев схилилися під його вагою. Небо чисте, блакитне, лише де-не-де видніються легенькі хмаринки. Сніг поскрипує під ногами, морозець щипає за щоки… Навесні природа оживає. Під першими сонячними промінчиками з’являються проліски. Сонце дає всьому життя, ніжно пригріваючи землю. Кожна рослинка прагне скоріше з’явитися з-під землі.
Архаїзми і історизми-це застарілі слова,тобто слова,що вийшли з активного вжитку українців.Архаїзми в наш час змінилися відповідниками.Наприклад:уста-губи,десниця-рука,длань-долоня,град-місто,ланіти-щоки... Історизми-це слова,що не використувуються в наш час,бо зникли поняття,які ці слова позначали.Наприклад:Комсомол(у наш час комсомольських організацій вже немає),сажень(міра довжини),кунтуш(верхній жіночий і чоловічий одяг з відрізною приталеною спинкою і малими зборками-зараз такий одяг не носять)тощо.
Принеси мені, вітре, звістку з рідного дому (просте речення). Навесні річки стають бурхливі, утворюють водоспади, із шумом несуть свої води Чорне море (безсполучникове складне речення, ускладнене однорідними присудками утворюють, несуть, стають бурхливі - це складений іменний присудок, виражений напівповнозначною дієслівною зв'язкою ставати.
Просте речення зі звертанням: Земле, завжди віддавай за старання сторицею. Складне речення (складносурядне): Переспи тут однісіньку ніч, і голова тобі теж шапликом зробиться (М. Стельмах)
