велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху! він, відповідно, зобов'язаний знати й дотримуватися правил дорожнього руху. велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені правилами. маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншими учасниками дорожнього руху.
вимоги до велосипедистів, що рухаються по проїзній частині
1. рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли 14-річного віку.
2. велосипед повинен мати справні гальма, звуковий сигнал, бути обладнанимсвітловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.
3. велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає — по крайній правій смузі проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю (* узбіччя — виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, що прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні й не
призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених правилами дорожнього руху. узбіччя може використовуватися для зупинки й стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у випадку неможливості пересуватися по них ), не заважаючи пі.
виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).
4. якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедистимають поступитися дорогою іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.
5. для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути розділені на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією 80–100 м між групами. велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.
6. під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням,
поворотом або розворотом велосипедисти зобов'язані подавати попереджувальні сигнали:
• поворот або перестроювання праворуч: витягнута права рука (мал. 1);
• поворот або перестроювання ліворуч: витягнута ліва рука (мал. 2);
• зупинка: піднята догори будь-яка рука
Как по мне, не следует расставлять проблемы современной семьи в порядке уменьшения - увеличение «опасности» . Все то, о чем будет идти разговор, может поставить брак под угрозу. Это вредные привычки - употребление алкоголя, табака, наркотиков. Это отсутствие общения и общих интересов у членов семьи, когда сосуществование сводится к общим детям и бюджету. Это угроза развода, когда двое не могут, а то и просто не хотят искать общий язык, или сожительство без регистрации брака, при котором женщина должна рисковать всем, не имея никаких прав и гарантий на будущее. Это нежелательные дети, которые превращаются в бремя для родителей, а воспитание - на вынужденную дань ненужному маленькому человеку. А то и проще и прозаичнее - аборты как возможность устроить свою «счастливую судьбу» за счет жизни собственного ребенка. Это нарушение супружеской верности. Что там говорить? Анархия разрушает.
Как же сохранить семью от разрушения? Выбирать брачного партнера, для которого здоровья является настоящим приоритетом в жизни. Познавая человека в процессе свиданий, проверять прежде всего общность ваших с ней интересов, ценностей и целей, начиная от отношения до каких-то культурных явлений (общность художественных вкусов) , к религиозной принадлежности. «Нет! » разводу следует говорить еще до того, как вы образовали семью; просто поставить верность жене принципом вашего существования. Это будет возможно тогда, когда жена будет постоянно стремиться удовлетворять ваши нужды в признании, доверию, глубоких взаимоотношениях, дружбы, поддержке в сложных ситуациях, а вы будете делать это для нее. А все перечисленное происходит от общения, которому двое уделяют серьезное внимание, время и место. Только такое общение разрешит отношениям развиваться и углублять, а не вырождаться в сплошное равнодушие к нуждам другого да и к самому его лицу. Такое общение возможное в семье, созданной по свободному решению двух соединить свои жизни, а не прихотью - давлением родителей, друзей или желанием не быть одиноким или не отставать от других.
я не завжди вирішую чи правильно я вирішила чи ні але це рішення моє. навіть якщо воно буде гіршим для мене я розумію що це я прийняла рішення і воно мені подобається