Зробимо значала так: Що таке історія?:Історія - суб'єктивна наука, що суперечить сама собі у багатьох аспектах
Після цього пишемо разом твір:
На жаль, не завжди правда стає досяжною для пізнання. У більшості випадків, політичні режими приховують істину та замовчують певні факти, аби уберегтись від осуду з боку суспільства та зберегти власну репутацію в очах виборців. Наслідками такої поведінки є тотальна безкарність та постійне закопування істини, усе глибше і глибше, з кожним роком.
Це у нас початок, далі ми пишемо пояснення (чому?)
Яскравим прикладом, саме такого розуміння, можна вважати трагічні події чотирнадцятого року. Замовчування кількості жертв, реальних винуватців та неправильна оцінка з боку влади, призвела до того, що навіть більше ніж через п'ять років, навколо цієї теми залишається багато питань без відповіді.
Монах Іван Найда увійшов до своєї келії. Необережно він штовхнув стіл, з якого впало щось важке. Це була велика проскура. На ній був напис: «О здравії раба Божого Івана Найди, гетьмана правобережного українського». Слова ці злякали Найду. Хто зробив на проскурі цей страшний напис? Найда, відчувши голод, відкусив шматочок проскури і відчув у роті щось неїстівне. Витягнувши із рота м’якушку, він помітив у ній клаптик паперу. Хвилюючись, руками підніс його до лампадки. Це був шматочок записки. Найда почав обережно розламувати проскуру. Витяг ще клапоть, приклав до того, який уже був у нього. У записці йшлося про скарб, закопаний запорозьким козаком на кручі біля річки Саксаганки. Найда склав записку й сховав. Радість і почуття чогось надзвичайного наповнювали його серце. Найда підійшов до свого ложа, щоб узяти патерицю й чотки та піти до церкви. Він простяг руку, але з криком відсахнувся… Замість чоток на ложі лежали спис і довга низка куль.
Відповідь:
Дивимося у поясненнях:
Пояснення:
Зробимо значала так: Що таке історія?:Історія - суб'єктивна наука, що суперечить сама собі у багатьох аспектах
Після цього пишемо разом твір:
На жаль, не завжди правда стає досяжною для пізнання. У більшості випадків, політичні режими приховують істину та замовчують певні факти, аби уберегтись від осуду з боку суспільства та зберегти власну репутацію в очах виборців. Наслідками такої поведінки є тотальна безкарність та постійне закопування істини, усе глибше і глибше, з кожним роком.
Це у нас початок, далі ми пишемо пояснення (чому?)
Яскравим прикладом, саме такого розуміння, можна вважати трагічні події чотирнадцятого року. Замовчування кількості жертв, реальних винуватців та неправильна оцінка з боку влади, призвела до того, що навіть більше ніж через п'ять років, навколо цієї теми залишається багато питань без відповіді.
Зрозуміло???