батьки -це найближчі люди які можуть тільки існувати для нас у цілому світі.вони подарували нам життя піклуються про нас оберігають.ніхто не може нам замінити їх.часто ми не цінуємо наших батьків їхню турботу думаємо що це їхні обовязки піклуватися про нас.але є багато дітей які ніколи не знали своїх батьків які їх покинули або померли і вони віддали б усе щоб їх побачити.а уявіть собі що ваші батьки зникли їх просто немає.що ви тоді відчуватимете.ось бачите вони є для вас найціннішим у світі.отож кожного разу коли ображаєтеся на них подумайте щоб сталося якби їх небуло.
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.