1)Перерви дуже короткі, тому старші класи не встигають пообідати. Пропоную зробити велику перерву як у європейських школах спеціально для ланчу.2)Кожна людина це індивідуальність. Кожен має свій смак. Людина почуває себе вільно у тому одязі який їй подобається. Пропоную не купувати шкільну форму а ходити як учні в європі. Ходити у вільному одязі.3)Не думаю що хімія знадобиться журналісту, або алгебра- майбутній співачці. Пропоную вільне відвідування предметів за їхньою потребністю у майбутньому житі.4) Люди поділяються на сов і жайворонків. Совам дуже важно рано прокинутися а якщо вони будуть писати контрольну чи самостійну роботу на перших уроках напишуть її гірше чим на 3 уроці. Пропоную підкласти школу під розпорядок життєвого циклу людини.5) У школі задають дуже багато домашнього завдання і тому у дітей майже не залишається часу на своє хоббі, улюблену справу. Пропоную звільнити дітей від деяких уроків які не знодобляться у майбутньому.
Найбільшою річкою України є Дніпро (давні назви - Борисфен, Славутич). Це третя за площею басейну річка в Європі після Волги і Дунаю. Бере початок на Валдайській височині з болота Аксенінський Мох (Смоленська область, Росія). Довжина річки – 2201 км (в межах України – 981 км). В Україні Дніпро протікає своєю середньою і нижньою течією і впадає в Дніпровський лиман Чорного моря. Дніпро разом з притоками обводнює майже половину нашої території. Він протікає від північних меж до впадіння Десни в меридіальному напрямку з півночі на південь. Далі напрямок змінюється на південно-східний уздовж північно-східного краю Придніпровської височини до Дніпропетровська. На ділянці між Дніпропетровськом і Запоріжжям пронизує кристалічні породи Українського щита і тече тут у меридіональному напрямку. На цій ділянці на Дніпрі було 10 порогів, які перешкоджали наскрізному судноплавству. Через пороги вниз за течією, і то лише навесні під час великої води, могли проходити невеликі судна і плоти, плавання проти течії було неможливим. Лише після спорудження греблі Дніпрогесу Дніпро став доступним для наскрізного плавання. Спорудження Дніпровського водосховища мало і негативні наслідки: затоплення родючих земель, лук, лісів. У межах Причорноморської низовини річка різко змінює свій напрям на південно-західний.
