1. Зі словами "великий поет" слід поводитись обережно, писав Максим Рильський.
- Уживання коми перед словами "слід поводитись обережно" обумовлено тим, що вони є поясненням до слов "великий поет" і уточнюють, як слід ставитись до них.
2. "Розцвітає людина в щасті, а не в журбі, в світлі, а не в темряві й незнайстві, в сім'ї, а не в розлуці і ніколи не в неволі", писав О. Довженко в нотатках до багатотомної епопеї про Дніпро "Золоті ворота".
- Уживання коми перед "і" та "й" обумовлене тим, що вони між собою розрізняють розділені думки автора, а також показують паралельність висловлюваних ідей.
3. Його Рильського улюблений вислів був: "Сім раз подумай про кого-небудь погано, а за восьмим зроби йому хороше".
- Уживання коми перед "а" показує розрив між першою частиною вислову ("Сім раз подумай про кого-небудь погано") і другою частиною ("за восьмим зроби йому хороше"). Таким чином, кома відокремлює ці дві думки, надаючи їм окремий сенс.
4. Будь-яке співзвуччя в природі Рильський називав "довженківським" (довженківська осінь, довженківська Десна, Довженківські яблука і т. д.) (Із тв. I. Дейча).
- Уживання коми після слова "довженківським" відокремлює це слово від подальших пояснень, що слідують за ним. Кома також вказує на те, що весь перелік "довженківськіх" знаходиться у додатку до приведеного прислів'я.
5. Василь Стус не раз запитував себе: "Що таке поет у чистому вигляді?" На риторичне питання відповідь давав таку: "Людина, що виривається з обмежень звичності, поневажає приявним і прагне утраченого й неосягненного" (М. Коцюбинська).
- Уживання двокрапки перед цитатою підсилює зв'язок між питанням та відповіддю і показує, що друга речення є поясненням або розширенням першого.
Уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю - це процес, при якому однакові або подібні приголосні змінюються за твердістю або м'якістю залежно від приголосного, який слідує за ними. Усі слова в рядку містять приклади такого уподібнення.
Давайте розглянемо кожне слово окремо:
1. капуста - у слові "капуста" ми бачимо уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Спочатку ми маємо приголосний "к" (глухий), а після нього йде "п" (також глухий) і "с" (теж глухий). Таким чином, всі приголосні у слові "капуста" залишаються глухими.
2. мир - у слові "мир" також відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "м" (дзвінкий), після нього йде "р" (глухий). Тут ми бачимо, що приголосний "р" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "м", тому він також стає дзвінким.
3. крапки - у слові "крапки" також відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "к" (глухий), після нього йде "р" (глухий) і "п" (теж глухий). Таким чином, всі приголосні у слові "крапки" залишаються глухими.
4. рюкзак - у слові "рюкзак" відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "р" (дзвінкий), після нього йде "ю" (дзвінкий), і тут ми бачимо, що приголосний "ю" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "к", тому він стає глухим. Після "к" йде "з" (глухий) і "к" (теж глухий). Таким чином, приголосні "з" і "к" також залишаються глухими.
5. вогкий - у слові "вогкий" відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "в" (дзвінкий), після нього йде "г" (глухий), і тут ми бачимо, що приголосний "г" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "к", тому він стає глухим. Після "к" йде "й" (твердий) і "к" (теж глухий). Таким чином, приголосні "й" і "к" залишаються глухими.
6. стежка - у слові "стежка" відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "с" (глухий), після нього йде "т" (теж глухий). Потім ми маємо "е" (твердий) і "ж" (дзвінкий), де ми бачимо, що приголосний "ж" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "т", тому він стає глухим. Нарешті, закінчується слово приголосним "к" (глухий).
7. Феодосія - у слові "Феодосія" відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "Ф" (дзвінкий), після нього йде "е" (твердий), "о" (теж твердий), "д" (глухий). Тут ми бачимо, що приголосний "д" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "с", тому він стає дзвінким. Після "с" йде "і" (тверда), і закінчується слово на "я" (м'який).
8. відшукаю - у слові "відшукаю" відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "в" (дзвінкий), після нього йде "і" (твердий) і "д" (глухий). Тут ми бачимо, що приголосний "д" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "ш", тому він стає дзвінким. Потім ми маємо "у" (твердий), "к" (глухий), "а" (тверда) і "ю" (дзвінка).
9. держава - у слові "держава" відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "д" (глухий), після нього йде "е" (тверда), "р" (теж твердий), "ж" (дзвінкий). Тут ми бачимо, що приголосний "ж" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "в", тому він стає дзвінким. Потім ми маємо "а" (тверда), і закінчується слово на "а" (тверда).
10. м'якість - у слові "м'якість" відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю. Починається слово з приголосного "м" (дзвінкий), після нього йде апостроф, який вказує на м'якість попереднього приголосного "й". Далі ми маємо "а" (тверда), "к" (глухий) і "і" (тверда), де ми бачимо, що приголосний "к" змінюється за дзвінкістю наступного приголосного "й", тому він стає глухим. Завершується слово на "ст" (глухі).
Таким чином, всі слова рядка мають приклади уподібнення приголосних за дзвінкістю глухістю.
Відповідь:
додаток
Пояснення:
дивиться услід (кому?) їй