Нещодавно наша Батьківщина здобула незалежність, стала самостійною, вільною. Але розквітне наша земля тільки тоді,коли кожен українець поміж іншими українцями пам'ятатиме, що Україна та її доля поч(и)нає(тьс)я з кожного з нас: з тебе, з мене, з нього, з неї. І не закінчується ні тобою. ні мною. ні ним. ні нею.
Кож(ен (сподіває(ться, що (у) трет..ому тисячолі(тт)і Українська д(е)ржава стане однією з найроз)вин(е)ніших країн (у) світовій спільноті, у добрі й злагоді жит(и)ме поміж іншими народами. Українців знати)муть (і) поважат(и)муть, пишат(и)му(тьс)я духовною красою , що запанує серед них.
(У\В)сі бер(е)жімо пр(и)роду, любімо со(н)це, що сяє з понад хмар, золоті ниви під рідною блаки(тт)ю. Нехай квітне пр(и)рода ч(и)стотою й зел(енн)ю, радує живими істотами, що б кожній людині з-поміж людей було щас(т)я та добробут з роси й води.
Відповідь:
По всьому світу розповсюджується страшна хвороба - короновірус. Через нього всім людям прийшлось сидіти вдома, адже вірус дуже заразний. Звичайно, всі навчальні процеси в усіх навчальних закладах припинили. Постало питання як учні закінчать рік. Влада вирішила перейти на дистанційне навчання.
Що являє собою дистанційне навчання? Спершу було непросто адаптуватися до цього. Адже не всі вчителі ведуть уроки в Zoom, зв'язок теж не завжди хороший. Приходилось слухати через слово чи через речення. Все прийшлось вчити самому. Я порозумівся зі всіма програмами і старався не відставати від шкільної. Спершу карантин продовжили один раз, другий, а згодом сказали, що цей навчальний рік закінчило дистанційно. Не знаю, радів я чи ні, але для мене вже не було проблемою закинути фото чи відео в Classroom.
Перші два тижня мені було досить нудно. Я не знав чим себе зайняти, крім уроків. Навіть гаджети надоїли! Потім, я почав робити щось нове й цікаве. Всього по троху: дивився фільми з англійськими субтитрами, готував з мамою і т.д. Найскладнішим було те, що ти усвідомлював, що вже не можеш ходити на вулицю, гуляти з друзями, просто мати живе спілкування. Хоча ніколи не думав, що скажу це. Я можу похвалити себе за те, що навчився цінувати всі моменти звичайного буднього дня в школі чи на гуртку. Мені треба задуматись, як я вів себе перед карантином, кого кривдив, з ким дружу чи потрібні мені такі друзі і т.п. Просто треба заглянути в ту реальність. Життя йшло так невпинно: все кудись іти, плани на тиждень вперед, а потім бах... І все зупинилося. Появився час все обміркувати.
Дистанційне навчання стало провіркою на чесність. Адже я можу багато списати під час різних робіт, все залежить від мене. В цьому я виявив свою слабину, бо це велика спокуса. А чи піддався я їй чи ні - секрет.
Пояснення:
Завтра не зможу, а в пятницю так, в мене все буде впоряку,дякую.