Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить час — і кожний розуміє нерозривну єдність із рідною землею. Адже на цій землі зросли наші діди і батьки, на ній вчилися ходити ми і зроблять перші кроки наші нащадки. Споконвіку боронили цю землю наші предки, берегли її як найцінніший скарб. Вона завжди була їхнім багатством, яким пишались і захищали. А беручи від природи її дари, люди розуміли, що цих щедрот буде значно більше, якщо вони берегтимуть природу. У наш час перед людьми гостро постала екологічна проблема. Це пов'язано з тим, що люди вирішили стати господарями природи, почали її підкоряти собі. Внаслідок роботи виробництв забруднилися ріки. Збільшення орних земель призвело до знищення лісів. Смердюче Каховське водоймище було колись мальовничою українською землею. Пішли під воду біленькі хатки, вишневі садочки і кучеряві верби над ставками. А колись красиве і багате Аральське море висохло, бо з нього викачали воду на зрошення засушливих районів. Нащадкам у спадок залишилися тільки прекрасні Шевченкові малюнки Аралу. Люди необдумано експлуатують природу, а іноді просто не замислюються над наслідками своїх вчинків. Безвідповідальність призвела до Чорнобильської катастрофи, від якої постраждали величезні регіони України, Білорусі, Росії. Внаслідок аварії загинуло сотні людей. А скільки інвалідів, села і міста заражені радіонуклідами. Радіаційний фон і досі, через вісімнадцять років після аварії перевищує допустимі норми. Скалічена земля, скалічені люди... Мені здається, що атомні електростанції взагалі треба заборонити, адже доки вони існують, країна — в небезпеці. Осушення боліт на Поліссі залишило людей без питної води. А у нас в Харкові внаслідок зміни річища ріки з'явилися підтоплені житлові масиви. Річка зникла, залишивши по собі тільки назву. Є у нас Нетеченська набережна вздовж неіснуючої ріки. І таких фактів можна навести безліч. І найшкідливіше, на мою думку, те, що поруч із горе-господарями стояли байдужі люди, які просто гали за знищенням природи. Прикро, але таких серед нас чимало. Невже потрібно знищити, щоб потім відроджувати? Невже люди вчаться тільки на помилках? Потрібно нарешті зрозуміти, що людина — це частинка великої матері-природи, яку не слід підкорювати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну землю, дбати про її благополуччя — ось у чому полягає патріотизм.
Поспешишь- людей насмешишь. если поторопишься, сделаешь что-л. плохо, неудачно. говорится как совет действовать не торопясь, чтобы не допустить ошибки, промаха и не вызвать насмешек, либо как в поспешности, которая к плачевному результату. пословица собственно , на что указывает ее рифмованный характер. отсюда и отсутствие вариантов. рифмованные пословицы о вреде спешки известны как в , так и в других языках: спех — людям на смех; что скоро, то не споро; польск. ziy pospiech — ludziom па smiech; кем. eile mit weile и т. п. рифмовка в них — способ повышения экспрессивности сказанного. ш — поспешишь — людей насмешишь! спешат-то на , а у нас, слава богу, не горит! (м. салтыков-щедрин. господа голов-левы) . — не так ли, владыка, апостол-то учил, а? вспомни его, должно быть так: а то, глядь, как бы не поспешить, да людей не насмешить. (и. лесков. на краю света) . — если вы видели, что ваше приспособление неудачное.. зачем же так шумно рекламировать? вот и выходит: поспешишь — людей насмешишь. (а. белинский. мост через фонтанку) . мне было стыдно обернуться и взглянуть на наташу. — утром я поспешил.. хотел поскорей выполнить ее просьбу. о, как мудра народная мудрость, которая учит нас: «поспешишь — людей насмешишь! » . но никто не смеялся. (а. алексин. страшная ) . ср. : тише едешь — дальше будешь; поспешность (спешка) нужна только при ловле блох; быстро хорошо не бывает.поспешишь — людей насмешишь. ср. тише едешь, дальше будешь; что скоро, то не споро; вскачь не напашешься; воробьи торопились, да маленькими уродились. —но ведь мне ехать надо, — сказала она [аннинь-ка]. — об том-то я и говорю. потолкуем да поговорим, а потом и поедем. благословясь да богу , а не так как-нибудь: прыг да шмыг! поспешишь — людей насмешишь! спешат-то на , а у нас, слава богу, не горит! салтыков-щедрин, господа головлевы. — а главное: не мешкать, действовать быстро, — сказали в один голос румянцев и чернышев. — совершенно согласен с вами, господа генералы, — кивнул им апраксин. — мы и впрямь во всем поспешаем слишком. а как тут поспешать? . поспешишь — людей насмешишь. шишков, емельян пугачев. и вот где-то, далеко, ночную тишину нарушили особенные, присущие только гусям, предостерегающие переговоры. казалось, опытные, пожилые и старики молодежь: «не торопитесь, успеете, поспешишь — людей насмешишь и еще хуже — жизни лишишься» панферов, волга-матушка река. брызгалов. , вынес чертежи и подал их карлу. — все в сохранности, как было мне препоручено господином бренной. почтенный он зодчий по возрасту и не к лицу б ему спешка. по пословице: поспешишь — людей насмешишь. а то и похуже. форш, михайловский замок. но взмах уже сделан, бутылка [с зажигательной жидкостью] сверкнула в воздухе. а владимир не только зажег свою, но, оказывается, видел и то, что болдырев бросил незажженную. — не торопись, афоня! — крикнул он. поспешишь — людей насмешишь. и. абрамов, рубежи сорок первого. — их, батюшка, не по силе и терпению задумали дело! да разве тут высидишь решение? у нас, сударь, дела лежат полета годов, а то и поболе! оно и лучше вылеживаются. сказано: поспешишь — людей насмешишь! а тут, глядишь, полежат-полежат, а там спорщики поми- рятся, а то и помрут. е. федоров, каменный пояс. а юдин не спешил. еще и еще осматривал он со всех сторон злополучную баночку, счищал с ее стенок какие-то невидимые песчинки. вот уже покончил с измерительным прибором, теперь надо вложить его в стальной цилиндр. и это проделывает он не спеша.. — поспешишь — людей насмешишь. старая поговорка. слыхал я даже, что ее нужно сдать в архив. а мне думается — в нашем деле она еще не состарилась. и. осипов, друзья. — даль: поспешишь — людей насмешишь; михельсон: поспе шить, людей насмешить; соболев: поспешишь — людей насме шишь
Хмаринки, наче подушки. Кущ, наче кучеряве волосся. Озеро, наче небо. Небо, наче океан. Квітка, наче дівчина. Вода, наче порожнеча.
Пояснення: