1. Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації.
2. Тут, серед степової тиші, казка сама просилася в слова.
3. Ліворуч нього, у кутку, стояло велике, у людський зріст, трюмо.
4. Живуть там, довкола маминої й батькової хати, вітри і птахи, і сонце, і земля твоя, і твій рід, і твої перші кроки.
5. Давно, в дитячий любий вік, в далекім ріднім краї я чула казку.
6. Над Оболонню висять білі, аж прозорі, хмарки.
7. Від вас, батьків, залежить краще майбутнє ваших дітей.
8. Людям хотілося жити, тобто творити, працювати.
9. Терміни, чи спеціальні слова, вживаються для точного найменування певного наукового поняття.
10. Федька радо, з підскоком, біг до сусідів.
11. Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію, степ.
Відокремлені уточнювальні члени речення виділені жирним шрифтом.
Відповідь:
все, що є на землі, створено природою. коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. і лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. людина завжди брала від природи те, що потрібно їй для існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо.в поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. без технічного прогрессу неможливе наше життя. але без природи неможливо розвиватися духовно. у наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв'язку з навколишнім середовищем. ця гармонія являє собою велику духовну цінність, тому її треба берегти.
Пояснення: