5. У переносному значенні вжито виділене слово в реченні: А А в головах на весілля не подушка, а каміння.
Б Довго ми оббивали пороги різних канцелярій, роздаровували вельможним
панам та підпанкам усе, що привезли з собою, але так нічого й не добилися. В Мій батько був ширмачем, і я ширмач.
Г Ти бачив таких адійотів?
6. Діалектні слова вжито в реченні:
А В міщанській одежі і в рідному вінку, занесена сюди богзна-відкіль вітрами, дивується вона чужинському танку.
Б Ви лягайте, а я борзо зладжуся й піду, і за годинку буду знов тут. В Щороку цариця все більше обмежувала запорозькі вольності.
Г Дорога й праця – сестри рідні і благовісниці живі.
7. Установіть відповідність між фразеологізмом та його тлумаченням:
1 ходіння по муках 2 ахіллесова п'ята
3 проходить червоною ниткою 4 вивести на чисту воду
А складний життєвий шлях Б викрити когось
В правильний напрямок
Г провідна ідея твору
Д слабке, вразливе місце людини або справи
8. Установіть відповідність між специфічно українським словом (виділене слово в синонімічному реченні):
1 грубий 2 крик
3 поле
4 отара
А Перед самими жнивами подув східняк, і найбільший лан пшениці «попав під запал».
Б Передній край галасу не любить.
В Ми дивимось на його дебелі старечі руки... і все більше проймаємось
співчуттям до старого.
Г Перехопившись через розбитий чередою пісок, виїжджаємо на пагорб, і далі перед нами відкриваються... поля кукурудзи!
Д А хміль нуртує душу.
9. Позначте речення, у якому використано омоніми:
А Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.
Б Якщо у тілі душа крилата – що їй хороми, що їй палати.
В Веснонько любая, часу не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай.
Г Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.
10.Установіть відповідність між фразеологічними антонімами: А сховатися у шкаралущу
Б попасти в тенета
В зі шкури пнутися
Г зривати личину
1 брати за барки
2 відкрити душу
3 пальцем не ворухнути 4 виходити з рівноваги 5 вискочити на сухе
6 надягати машкару
7 зв'язати руки
11.У котрому рядку вжито синонімічні фразеологізми: А гомеричний сміх, умивати руки, поцілунок іуди
Б дамоклів меч, у поті чола, вавилонське стовпотворіння В хоч греблю гати, як зірок у небі, як води уморі
Г вушко голки, спалити халяви, ні за цапову душу
12.У котрому рядку всі слова є діалектизмами: А спузар, полум'я, іскра
Б крисанець, колиба, банно
В пшениця, острів, пароплав
Г кишеня, дідич, криголам
ЛИВАДИЙСКИЙ ДВОРЕЦ
Самое замечательное здание всего дворцового комплекса в Ливадии - это Белый дворец, построенный в стиле раннего Возрождения. Белый дворец стоит на фундаменте из серого мраморовидного известняка, а основным архитектурным мотивом для его возведения послужило зодчество Флоренции. Из итальянской архитектуры было заимствовано и оформление внутреннего двора и центрального входа. Однако не весь дворец построен в стиле итальянского Возрождения: автор проекта Николай Краснов соединил (или по-своему переработал) элементы нескольких архитектурных стилей.
Удивительной частью ливадийского дворцового комплекса является итальянский дворик - прекраснейший уголок всего ансамбля. Со всех четырех сторон он окружен полуциркульными арками, опирающимися на колонны дорического* ордера. От капителей** колоны идут выступы, и в результате получается тенистая лоджия. Строгие пропорции, четкий ритм арок и колонн, легкая балюстрада*** над арками, четкие прямоугольные окна второго этажа, дорожки к фонтанчику, вечнозеленые растения - все это навевает покой и гармонию. Завершают убранство флорентийские фонари, решетки окон и особенно металлические кованые ворота работы уральских мастеров, которая исключительной тонкостью своего исполнения вызывает неизменное восхищение всех посетителей.
Предметом особой заботы Краснова был антиквариат. При оформлении дворцового парка реставрировались и заново украшались греческие и турецкие беседки, восстанавливались старинные фонтаны и вазы. Архитектор сам в поисках древностей выезжал в Италию, посылал за ними своих Он сохранил упоминавшийся выше фонтан с нимфой. Над лестницей высокого крыльца нависла химера - копия химеры собора Парижской Богоматери, олицетворяющей собой доброго духа, охраняющего дом (По Н. Ионину).
Переклад українською: ЛІВАДІЙСЬКИЙ ПАЛАЦ
Найчудовіша будівля всього палацового комплексу в Лівадії - це Білий палац, побудований в стилі раннього Відродження. Білий палац стоїть на фундаменті з сірого мармуроподібного вапняку, а основним архітектурним мотивом для його зведення стала архітектура Флоренції. З італійської архітектури було запозичене і оформлення внутрішнього двору і центрального входу. Однак не весь палац побудований в стилі італійського Відродження: автор проекту Микола Краснов з'єднав (або по-своєму переробив) елементи кількох архітектурних стилів.
Дивною частиною Лівадійського палацового комплексу є італійський дворик - найпрекрасніший куточок всього ансамблю. З усіх чотирьох сторін він оточений напівциркульними арками, що спираються на колони доричного ордера. Від капітелей колони йдуть виступи, і в результаті виходить тіниста лоджія. Строгі пропорції, чіткий ритм арок і колон, легка балюстрада над арками, чіткі прямокутні вікна другого поверху, доріжки до фонтанчика, вічнозелені рослини - все це навіває спокій і гармонію. Завершують оздоблення флорентійські ліхтарі, решітки вікон і особливо металеві ковані ворота роботи уральських майстрів, яка винятковою тонкістю свого виконання викликає незмінне захоплення всіх відвідувачів.
Предметом особливої турботи Краснова був антикваріат. При оформленні палацового парку реставрувалися і заново прикрашалися грецькі і турецькі альтанки, відновлювалися старовинні фонтани і вази. Архітектор сам в пошуках старожитностей виїжджав до Італії, посилав за ними своїх помічників. Він зберіг згадуваний вище фонтан з німфою. Над сходами високого ганку нависла химера - копія химери собору Паризької Богоматері, яка уособлювала собою доброго духа, який охороняє будинок (За Н. Іоніним).