Головним національним багатством кожного народу є мова. Як відомо, немає народу без мови і немає мови, якщо зникає народ, що говорить на ній. З дитинства ми чуємо рідну мову, знайомимося з нею в школі, читаємо літературу рідною мовою. Цією мовою були написані найвідоміші твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського та інших українських письменників. Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-krasa-i-milozvuchnist-ukrayinskoyi-movi/
Объяснение:1. Найстрашніше сталося тоді, коли він, перепочивши(дієприслівник), підвівся, щоб іти, і впав: ноги не вдержали. 2. Повсідаються долі, сплівши(дієприслівник) ноги потурецьки , і гомонять - без світла, серед червоних райдуг від напаленої до вишневого кольору чавунної "буржуйки".
3. Поївши (дієприслівник) курей, італійці гуртами, найменше по двоє- троє, пхалися від двору до двору і шукали соб їжу за гроші.
4.Поліцаї пройшли повз шевця й Климка, навіть не глянувши (дієприслівник) на них. і той, що в кубанці, сказав другому.
5. Німець ждав його, стежачи(дієприслівник) за ним зосереджено, спідлоба.