1. Царизм Шевченко затаврував в образі орла, який «споконвіку Прометея там орел карає, що день божий довбе ребра й серце розбиває» народові.
2. Але царизм «не вип’є живущої крові», бо серце народу-Прометея «воно знову оживає і сміється знову».
3. Поет, звертаючись до панів-лібералів, з обуренням говорить, що «ви любите на братові шкуру, а не душу!»
4. Інститутка всіляко знущається з кріпачки Устини, «вона мене й щипає, і штир-хає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає».
5. Коли інститутка кинулася бити Устину, Прокіп схопив її за обидві руки й застеріг, що «годі, пані, годі!.. Цього вже не буде!»
6. Вступ до поеми «Мойсей» Франко закінчує пророчими словами про те, що, народе український, «прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі».
