1. Мова - душа народу.
(Моя рідна мова (твір-роздум) Думаю, що недарма мову називають душею народу. Як і всяку душу, її треба вміти зберегти чистою і красивою. І вона, як і душа, тільки одна, одна для кожної нації.)
2. Хто винен?
( Хто ж винний у тому, що велика частина населення України розмовляє російською мовою? Хто винний у тому, що дотепер українська мова на вулицях нашого міста сприймається оточуючими як щось надзвичайне? І чи потрібно шукати винних?)
3. Мій моїх батьків - рідна мова.
(1994 року я йшла «перший раз у перший клас». І, до речі, у клас, де викладання велося українською мовою. Не буду приховувати того, що деякі знайомі моїх батьків, довідавшись про це, крутили пальцем біля скроні і називали мене «нещасливою дитиною». А я тим часом жваво читала вірші і розповідала правила з математики найчистішою українською мовою. І зовсім від цього не страждала. Не страждаю і зараз, адже я, як і раніше, навчаюся в класі, де викладають українською.)
4. Яка мова для мене рідніша?
(З мамою, батьком і друзями я розмовляю російською мовою, з бабусею і дідусем — українською. Ніяк не можу зрозуміти, яка ж мова мені рідна... Вони обидві мені однаково дорогі. І тією і іншою я відмінно володію. І та і інша мені подобається. Так яка ж для мене рідніша, ближча? Треба розібратися.)
5. Російська чи українська?
(Отже, за національністю я українка, тобто, за логікою речей, моя рідна мова — українська. Ні, мабуть, без російської я не можу жити. Тоді, напевно, російська і є рідною? Але й українську я люблю і вважаю її зовсім не гіршою за російську. Я не можу відмовитися ні від тієї, ні від іншої. Та й навіщо? Відмовитися від російської тільки через те, що Україна тепер незалежна? Або відмовитися від української через те, що хтось вважає її «непрестижною», чи що?)
6. Українська — офіційна мова нашої країни.
(Українська — офіційна мова нашої країни, і це добре. Але багато хто звик розмовляти російською, і це, на мій погляд, зовсім не погано. Українську мову століттями принижували, придушували і навіть оголошували «неіснуючою». Але вона витримала всі випробування. Знову наш народ знайшов її і тепер вже точно не втратить.)
7. Це проблеми людей, ане мови. Я за обидві!
( «Співуча українська мова» звучить з динаміків магнітофонів і телевізорів уже майже нарівні з російською. Активно зараз розкуповуються і книги українською. І нехай хтось соромиться її. Це проблеми людини, а не мови. А особисто я не хочу кривдити ні тієї, ні іншої. Для мене обидві ці мови рідні.)
Рідна мова – це мова твого дитинства, це мова, на якій спілкуються твої батьки, багато твоїх родичів. Це шлях, яким ти йтимеш доти, доки не сягнеш краю. Це твої думки та почуття, це твої наміри та прагнення, адже ти наодинці з собою розмовляєш своєю мовою, рідною для тебе.
Кожен сам обирає, яку мову вважати рідною. Деякі люди приймають за рідну державну мову, деякі – материнську мову, що чули у піснях та колискових, у віршах та легендах, казках, які їм розповідали перед сном. Наш вибір – наше майбутнє, бо тільки нам вирішувати бути з більшістю чи залишитись індивідуальністю.
Нехай мільйони людей говорять на одній мові та пропагандують її, бували й такі моменти, коли мову нав’язували, але тільки ти сам обираєш на чий бік стати, чиї правила обрати.
Для мене рідною є російська мова, бо я народилася в сім’ї, де всі розмовляють лише російською. Але українську я приймаю за другу рідну для мене мову, бо я народилася та виросла саме в Україні, дуже часто чула та вивчала українську. Жодного разу я ще не пошкодувала, що українська мова стала для мене рідною, бо я змалечку чула її, вивчала в школі та у вищих навчальних закладах, бо вона ніжна та мелодійна, врешті-решт, це моя державна мова. Мова, за яку боролися та віддавали життя.
Давайте цінувати рідну мову, тому що вона буде супроводжуватиме тебе в усіх твоїх думках та пригодах, стане твоїм уявним другом, який знайде правильне слово в потрібний момент.
http://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-ridna-mova.html
http://ukrtvory.ru/tvir-na-temu-ridna-mova.html