З кожним днем, тижнем, роком життя людина чому-небудь вчиться і вдосконалюється. Для будь-якої поважаючої себе людини самовдосконалення – природний процес. У чому ж воно заключається і для чого потрібне?
Почнемо з морального і розумового самовдосконалення. Погодьтеся, якщо людині сорок, а вона мислить і діє так, ніби їй п’ятнадцять, це, м’яко кажучи, дивно. І можна говорити про те, що на певному етапі людина зупинилась у розвитку. Поважати таку людину складно, якщо не неможливо.
Отже, самовдосконалення – це постійний, безперервний розвиток особистості. І відбувається він як природним шляхом – людина вчиться, змінюється і розумнішає протягом життя, отримуючи досвід з ситуацій, які з нею трапляються, так і за до самої людини – вона читає книжки, бажаючи отримувати знання, черпає мудрість зі спілкування з іншими людьми, постійно прагне до самовдосконалення і відточення людських якостей і навиків, естетичних і релігійних поглядів.
Розвинута розумово і духовно особистість, яка весь час прагне до вдосконалення моральних якостей і отримання знань, завжди буде на крок попереду людей інертних і менш розумних та честолюбних, як в буденному житті, так і в кар’єрному плані. Адже якщо у людини високі моральні принципи, якими вона не поступається, на роботі у неї фонтан ідей, і все завжди робиться нею якісно і вчасно, та окрім цього ще й постійно підвищує свій професійний рівень, таку людину цінуватимуть і поважатимуть.
Моральні якості і розум завжди вважалися і вважатимуться почесними. У той час, як люди, які «стоять на місці» у своєму розвитку приречені пасти задніх.
Щодо фізичного вдосконалення, то його кожен розуміє по-своєму. Для чоловіків це, зазвичай, підтягнута фігура, здоровий б життя, відмова від поганих звичок, накачані м’язи. Для жінки це найчастіше струнка талія, гарний вигляд і здорове харчування. Одним словом, це робота над вдосконаленням тіла і зовнішнього вигляду взагалі шляхом фізичних тренувань та зміцнення духу. Усі ці кроки до досконалості знову ж таки потребують роботи над собою – тренування сили волі, фізичних вправ, відмови від звичних для людини речей.
Всебічно розвинена особистість усе життя прагне до самовдосконалення – як морального, духовного і естетичного, так і фізичного, та професійного, і ніколи не припиняє працювати над собою.
Правда, стимули у кожної людини для саморозвитку можуть бути різними. Хтось може відстоювати свої ідеї та переконання, вважаючи самовдосконалення невід’ємним від існування людини процесом, для когось це б довести щось комусь. Є люди, яких усе життя стимулює до розвитку бажання побудувати успішну кар’єру або розбагатіти, а можливо людина просто сама по собі настільки честолюбна, що постійне самовдосконалення підтримує її в тонусі і робить щасливою.
У будь-якому випадку, розвиток особистості, кроки до підвищення рівня інтелекту, умінь та відшліфування моральних якостей, духовності завжди допомагатимуть людині досягати успіху у житті, поваги оточуючих, вершин у кар’єрі, жити в достатку.
Незалежно від того чи ви навчитеся грати в шахи, чи може розгадувати судоку, а можливо, вивчите нову мову – у будь-якому випадку це буде самовдосконалення. І так чи інакше, у житті вам може знадобитися все, що завгодно. Тому, кожному з нас варто прагнути до більшого і працювати над собою, без цього неможливо бути успішним.
Нещодавно я ходив у музей космонавтики. Те що я там побачив, настільки мене вразило, що вночі мені наснився дивний сон.
Начебто ми з другом вирішили злітати у космос. Разом з дорослими космонавтами ми вирушили на планету Плутон (або інша). Після приземлення ми пішли збирати різні матеріали для вчених. Це було так захопливо, що зупинилися ми тільки коли всі дуже стомилися. Присівши на пагорбі ми трошки відпочили і вирушили у зворотній путь. Треба було повертатися додому.