Чарівні провісники весни – уже невдовзі перші квіти порадують нас цвітінням. За ними розквітнуть дерева – яблуні, черешні, вишні. А у червні – королева квітів – троянда. Цих, залитих сонячних днів, ми чекаємо уже зараз. Адже заквітчані сади не тільки додають позитивного настрою, а й невичерпної енергії жити і творити.
Принаймні, у цьому впевнені митці, які щовесни виймають свої мольберти і йдуть до ботанічних садів, на береги річок, які рясно уквітчані кольоровим цвітом. З-під їхніх пензлів народжуються справжні шедеври, які здатні зігріти навіть у темну та холодну зимову ніч.
Первоцвіти
Проліска – саме ця тендітна квітка пробивається крізь сніг, щоб побачити перші промені весняного сонця. Тому саме її називають першою весняною квіткою. Також незмінний провісник весни – підсніжник. Цілі поля цих маленьких квітів можна зустріти в Ічнянському національному парку, на Чернігівщині.
Також весняні первоцвіти можна побачити на карпатських полонинах. Та навесні в горах ще досить багато снігу, тож підкоряти їх, щоб побачити провісників весни, наважиться не кожен. Варто пам’ятати, що проліска та підсніжники внесені до Червоної книги України, тому рвати їх не варто.
Шафран Гейфеля
Ця тендітна квітка зазвичай асоціюється у нас з полонинами, горами, які, здається, височіють під самим небом. Так і є. Шафран Гейфеля, ще його називають «крокус», полюбляє зростати на височині. Ще сніг не зійшов, а ця маленька фіолетова квіточка уже простягає свої пелюстки до сонця. Шафран теж внесений до Червоної книги України, тому рвати його не можна
Магнолії
Пора цвітіння цих чарівних дерев – одна із найулюбленіших для любителів фотографій та селфі. Великі білі та рожеві квіти ніби створені для того, щоб прикрасити світлину чи картину. Із початком цвітіння цих екзотичних дерев у ботанічних садах різко зростає кількість відвідувачів. Відкриємо вам секрет: краще приходити поглянути на ці дерева вранці. Чому? Кажуть, що саме тоді можна відчути тепло від пелюсток магнолії!
Объяснение:
Завжди любили та шанували в Україні й струнку калину, яка згодом стала сприйматися як національне надбання. Калина здавна є уособленням добра, миру, благодаті та кохання.
Калина приваблює своєю красою і влітку, коли вона квітне, і восени, коли її листя набуває багряного кольору, і взимку, коли на фоні білого снігу яскраво червоніють її ягоди. Калина була невід'ємним елементом у вишиванках. Також нерідко можна було побачити вінки з калиною. З гілок калини чоловіки робили сопілки та колиски для немовлят. Традиційно калиною прикрашали коровай для молодих, а на весільному рушнику вишиті калина з дубом були символами дівочої тендітності та чоловічої мужності. На святковому столі перед одруженими також красувався букет із гілочок дуба та калини.