Есе про мою заповітну мрію.
У кожного є свою мрія,адже,як було сказано колись одним мудрецем,якщо у людини є незбагненна мета,до якої він прагне,то саме завдяки цьому він і відчуває себе живим.І це дійсно так,адже ми живемо своїми мріями і бажаємо,щоб вона збулася,а коли це відбувається,то у нас з'являються нові задуми.Тому мрію можна сміливо порівняти з квитком у майбутнє і кожен звичайно ж,хоче скористатися ним.Хтось бажає стати актрисою,хтось співачкою,спорсменом або балериною.У мене,як,втім,і у всіх людей теж є власна мета.І я завжди думаю про неї.Безумовно,вона не одна. По-перше,я мрію,я мрію присвятити свій вільний час подорожами.В майбутньому це буде моїм улюбленим хобі.Не дарма кажуть,що якщо у людини на шляху зустрічаються важкі перепони,то значить вона на вірній дорозі.Потрібно вчитися долати свій страх,труднощі,і тільки тоді заповітна мрія обов'язково здійсниться.
Друг - це близька людина, яка цінує тебе, твої погляди, допомагає у скрутну хвилину та радіє успіхам. Але чи так необхідно бути з другом схожими? Звичайно, ні. Недарма кажуть, що протилежності притягуються. Ти не повинен дивитися на друга та бачити в ньому своє відбиття. Всі ми різні. Кожен з нас є індивідуальністю. Тому не варто засмучуватися, якщо ви з товаришем зовсім несхожі.
Не слід перейматись, якщо твоєму другові не до смаку серіали або книги, що подобаються тобі. Цінуй в другові лише людські якості. Він - гарна людина, відданий товариш, що здатний пожертвувати власним часом заради тебе? Тоді ж, яка тобі різниця, чи подобаються йому твої комп'ютерні ігри або улюблені страви? Цінуймо одне одного та звертаймо увагу на духовні якості! Друг - не двійник і не дзеркало.