(Написати 2 приклад з кожним складнопідрядним реченчм)означальні, з'ясувальні, обставинні, місця, часу дії та ступеня, причини, наслідкові, мети, умовні, допустові ( ів )
Підрядні означальні - Хто шлях обрав собі єдиний, тому із нього не звернуть. Нема в житті такої сили, щоб у польоті нас спинила.
Підрядні З'ясувальні - От чому я говорю, що найвища краса - це краса вірності. Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра.
Підрядні обставини - Ходімо в сад. Я покажу вам сад, де на колінах яблуні спить вітер. я часто не знаю. Не знаю де хвилі стають золоті і багряно-тривожні...
Підрядні місця - Хлопці зупинилися там, де тільки що стояла косуля.
Ми жили там, де здавалося, були ближчми до природи, до трав, до неба і сонця.
Підрядні часу - коли копають картоплю, тихо співають дівчата. Коли настала тиша після бою, у комишах знайшли мии журавля.
Підрядн дії та ступення - Робіть так, як вважаєте потрібним і кращи. Тепло і тихо, неначе й справді весна.
Підрядні причини - Босфор аж затрясся, бо зроду не чув козацького плачу. А Катерина сидить тут тому, що ту Андрій.
Підрядні наслідкоі - Дощі йшли кілька днів, так що жнива затягнулися. Малина вродила рясно, такщо діти ласували щодня.
Підрядні мети - Щоб сухим рушником личико витирати, треба раніше вставати. Для того, щоб любити свій власний народ, не треба ненавидіти інший народ.
Підрядні умовні - Як не зійде сива м'ята з-під снігу - я сльозами розтоплю холодну кригу. Якби мені черевики, то піла б на музики.
Підрядні допустові - Тиша й спокій залягли тут. хоча звідси до станції рукою подати. Хоч скільки турки втратили свого війська, а не дістали фортеці.
Моя кімната невелика, але дуже затишна. Мені дуже приємно і зручно тут, бо є все, що мені необхідно. Набільше мені подобається моє ліжко. Воно розташоване біля стіни, навпроти великого вікна. Мені моє ліжко дуже подобається, адже у ньому я себе відчуваю затишно та комфортно. Моє ліжко прямокутної форми. Більшу частину дня я проводжу саме на свому ліжку. Кожного ранку я йду в школу, та не хочу розлучатися із своїм рідним ліжечком. Прийшовши додому я із радістю біжу до себе в кімнату та лягаю на своє рідне ліжко. Ліжко дуже важливе для мене. Люди, бережіть свої ліжка!
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Українська мовна традиція сягає до княжих далеких часів. За часів Київської Русі наше слово повновладно зазвучало на державному рівні. Потім виникли школи, друкарні, які видавали не лише духовні твори, а й підручники, наукові трактати. Але шлях нашої мови був тернистим. Скільки заборон прийшлося зазнати українській мові, починаючи з часів Петра Першого! У 1863 році один із петербурзьких циркулярів переконував, що "малоросійського язика" взагалі не існує. З ужитку виганялися рідні до болю слова. Російський цар хотів, щоб люди забули, що таке Запорозька Січ, Україна, козак...
XIX століття, означене в історії Європи як століття гуманізму, весни народів, виявилося для українців лютою зимою. Мова вмирала. Діялося це тоді, коли на сторожі духовності народу стояло могутнє слово Тараса Шевченка. Але від народу приховувалися найвищі прояви його духу. До розряду заборонених потрапили твори Івана Франка, Лесі Українки, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного.
XX століття виявилося ще страшнішим. Українське слово бідувало, вмирало з голоду, плакало над страченим, але відроджувалося. І доки народ мав свою мову, його серце завжди оживало, гоїлося, сміялося.
Сьогодні нашій державній мові потрібні не тільки відповідні законодавчі акти, але й наша духовна міць, любов до знань, справедливість, інтелігентність, наша національна самосвідомість.
Поет схвильовано писав про державну мову України:
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.
Підрядні означальні - Хто шлях обрав собі єдиний, тому із нього не звернуть. Нема в житті такої сили, щоб у польоті нас спинила.
Підрядні З'ясувальні - От чому я говорю, що найвища краса - це краса вірності. Думав я, що в кожнім серці є сьогодні, вчора, завтра.
Підрядні обставини - Ходімо в сад. Я покажу вам сад, де на колінах яблуні спить вітер. я часто не знаю. Не знаю де хвилі стають золоті і багряно-тривожні...
Підрядні місця - Хлопці зупинилися там, де тільки що стояла косуля.
Ми жили там, де здавалося, були ближчми до природи, до трав, до неба і сонця.
Підрядні часу - коли копають картоплю, тихо співають дівчата. Коли настала тиша після бою, у комишах знайшли мии журавля.
Підрядн дії та ступення - Робіть так, як вважаєте потрібним і кращи. Тепло і тихо, неначе й справді весна.
Підрядні причини - Босфор аж затрясся, бо зроду не чув козацького плачу. А Катерина сидить тут тому, що ту Андрій.
Підрядні наслідкоі - Дощі йшли кілька днів, так що жнива затягнулися. Малина вродила рясно, такщо діти ласували щодня.
Підрядні мети - Щоб сухим рушником личико витирати, треба раніше вставати. Для того, щоб любити свій власний народ, не треба ненавидіти інший народ.
Підрядні умовні - Як не зійде сива м'ята з-під снігу - я сльозами розтоплю холодну кригу. Якби мені черевики, то піла б на музики.
Підрядні допустові - Тиша й спокій залягли тут. хоча звідси до станції рукою подати. Хоч скільки турки втратили свого війська, а не дістали фортеці.
Объяснение: