Відповідь:
Ви запитаєте яке в мене хоббі? А я вам скажу, що моє хоббі це малювання. В кожної людини є інтерес до чогось. Наприклад: до співу, або гри на якомусь інструменті. В кожному хоббі є якась користь. Для мене Малювання, це як заспокійливе, в стресових ситуаціях. В когось не виходить малювати, але він йде до своєї цілі стати відомим художником, а в когось не виходить співати, але він цілими днями тренує свій голос, щоб стати відомим співаком( співачкою). Когось Бог обдарував талантом, але він цього не показує і боїться що в нього нічого не вийде. Я почала малювати, бо мені це подобається, це моя пристрасть. Якщо хтось хоче навчитися малювати, але він не любить цю справу, то я вас розчарую, він марно гаїть свій час. Тому-що щоб навчитися щось малювати або співати треба полюбити цю справу, бо без любові до малювання або до чогось іншого, в вас нічого не вийде. Щоб знайти своє захоплення, спробуйте помалювати, поспівати, пограти на якомусь інструменті і подивіться, що вам з цього сподобається найбільше. Тому не здавайтеся і не вішайте носа, а йдіть до своєї цілі. Не треба думати, що твоя ціль прийде до тебе сама, треба йти до неї і добиватися. ідоб'юсябга моєму
Пояснення:
Наш світ досить жорстокий. Тим, хто нас оточує, часто потрібні елементарна підтримка або співчуття, треба лише озирнутися навколо. Хіба складе великих труднощів до старому перейти на інший бік вулиці через гучну магістраль, поступитися місцем інваліду, пропустити поза чергою жінку з дитиною? Іноді наша рука потрібна перехожому, що послизнувся в ожеледь. Наша небайдужість позбавить дівчину від нав’язливого хулігана, а добре слово — підбадьорить пригніченого друга.
Хіба складно сходити в аптеку за ліками для сусіда, розділити з кимось його горе, підставити плече у важку хвилину? Навколо багато людей, які потребують нашої до та захисту. Головне — не проходити повз, потупивши погляд…