У кожного з нас є своя мрія. Хтось хоче мати новий автомобіль, а хтось новий телефон. Але це власне для мене, не є чимось радісним. Моя заповітна мрія- це поїхати в Німечину, побачити чудову архітектуру міста, пам'ятки народу та дізнатися їхні традиції.
Пока я навчаюся, їхати в Німечину немає часу та сенсу. Але країну можна побачити не лише побачивши все на власні очі, а через книгу. Там все змальовано! Все що я хочу побачити!
Незважаючи ні на що, я йду у мою рідну бібліотеку, та беру чудову книгу "Про життя та побут у Німечині" Пирйшла додому і тихенько сіла у куточку, читати книгу. Так цікаво поринати у чарівну розповідь традицій невідомого мені народу.
Я так читала, що й не замітила як заснула.
Дивна архітектура. А вулиці начебто покинуто людьми вже давно-давно... Ох! Я бачу тисячі будиночків, і всі такі різні. Це напевно село. Ні, це окраїна великої столиці Берлін. Чисельні хмарочоси видніється далеко-далеко в тумані. Краса!
І ось я прокинулася. Моя мрія збулася, я побачила Берлін. Тепер можна щасливо жити!
На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій.
Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.
Для мене особисто, героєм є та людина, яка пожертвувала чимось важливим або навіть власним життям заради когось або чогось.
Объяснение:
Ось думаю тобі сподобається ♥
Я начала заниматься футболом, когда мне было десять лет. Возможно, для девочки это странное увлечение, но я ничего не могла с собой поделать. Мама долго уговаривала меня заняться танцами или музыкой, но мне всегда был интересен только футбол.
Когда мне в руки попадал мяч, я не могла устоять и пинала его, представляя перед собой ворота. «Гол», — кричали невидимые зрители в моей голове и громко аплодировали. Мне нравилось смотреть матчи вместе с папой. Причем не по телевизору, а в живую, чтобы все было видно до мельчайших подробностей! Да и атмосфера на настоящем поле лучше, чем в телевизоре. Прямо таки хочется встать и пойти играть вместе с остальными игроками.
Объяснение:
Подорож до Чернівців
- На канікулах ми поїдемо до родичів у Чернівці.
- Я ще ніколи не була в Чернівцях. Там, напевно, дуже гарно.
- Так, Чернівці є старовинним містом, багате на історичні архітектурні пам'ятки.
- Я читала про славне минуле Чернівців. І люди там дуже співочі.
- Так. Тому Чернівці ще називають пісенною столицею України.
- А ще я прочитала, що о 12 годині кожного дня на вежу ратуші піднімається трубач у колоритному буковинському одязі і відтворює мелодію безсмертної "Марічки".
- Це цікаво. Буду мати на увазі, щоб послухати.
- Як повернешся з Чернівців, розповіси про все побачене там.
- Добре. Бувай!
- До зустрічі! Щасливої дороги!
Подорож до Сум
- Завтра я з батьками їду до міста Суми.
- З якою метою?
- Батьки у відрядження, а в мене канікули.
- Що ти робитимеш у Сумах?
- Звичайно, прогуляюсь містом. Сумам понад 300 років. Знаю, що там є багато визначних архітектурних пам'яток і цікавих місць.
- Що хочеш там побачити?
- Старовинну прикрасу міста - альтанку, яка є візитною карткою Сум. Кажуть, що вона вражає своєю витонченою красою.
- Уявляю собі, як там гарно.
- Думаю, що буду вражена Сумами. Приїду і обов'язково розповім тобі про все побачене. Бувай!
- До зустрічі! З нетерпінням чекатиму твого повернення.
Подорож до Черкас
- На вихідних я їду до міста Черкаси. Там живе моя бабуся.
- І довго ти будеш у Черкасах?
- До кінця канікул. Буду засмагати на пляжах Кременчуцького водосховища.
- І ти не будеш там нудьгувати?
- Зовсім ні. Планетарій Черкас є моїм улюбленим місцем. Я з дитинства люблю там бувати. А ще є зоопарк і багато інших незабутніх місць.
- Це цікаво.
- Черкасам понад 700 років. Тому історія міста теж є цікавою. Обов'язково відвідаю екскурсії і пройдуся тамтешніми вулицями, щоб помилуватися Черкасами.
- Уявляю собі, як там гарно.
- Бувай. Приїду і поділюся своїми враженнями від поїздки.
- Гаразд. Щасливої дороги!