Колись, прогулюючись лісом, я помітила невисокий земляний насип. Мене він зацікавив і я вирішила підійти ближче і подивитись. Підійшовши, я побачила багато комах. То були мурашки. Трохи по гавши за ними, я побачила для себе багато дивовижного. Наприклад, мене дуже здивувало те, що такі маленькі комахи тягали за собою гілочки або інших комах, які в декілька разів більше їх. Я помітила, що мурашки не тільки дуже працьовиті, але й дуже дружні - коли одна вже не взмозі щось сама тягти, інші приходять їй надо Побачивши цих трудолюбивих комах, я зробила висновки про те, що багато, кому з людей треба брати приклад з мурашок.
Казка про друзів Жили якось друзяки котик мурчик та песик крутько .Були вони найкращими друзями все робили разом. Спочатку між ними були негаразди але згодом все владналося. Сумно сидіти на одному місці той вирішили піти у похід. Довго блукали вони лісом у пошуках гарного місця для відпочинку.Але через деякий час знайшли дні...Неділі...Місяці...Та вирішили піти на полювання бо їжі не було.Але зненацька хтось їм кугнув.Мурчик та крутько перелякалися.То була чарівна квітка під назвою ,, Бажання".Ця квітка виповнювала 1 бажання кожного.Довго роздумували нерозлучні друзі що загадати.Тай вирішили. -Пере чарівна квітко чи не проти виконати наші бажання?-відповів крутько. -Авжеж, яке? -Ми хочемо багато їжі-відповіли в один голос котик та песик. Авжеж , тримайте Дякую А друге наше бажання. ..Чи не проти ви жити з нами? НІ ну тоді гайда додому
Друзяки прибирали за чарівною квіткою.А їй це подобалося. Відтоді влни жили у мирі та злагоді.
Казка про чарівну осінь та її трьох синів місяцівЖила-була на світі Осінь. Вересень, Жовтень, Листопад - сини Осені - жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають. Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого. Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі. Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Матуся за це розсердилась на сина, повернулася, стомлена, додому й заснула міцним сном. А коли прийшла її пора, то вона прокинулась і повернулась до рідного краю.
Колись, прогулюючись лісом, я помітила невисокий земляний насип. Мене він зацікавив і я вирішила підійти ближче і подивитись. Підійшовши, я побачила багато комах. То були мурашки. Трохи по гавши за ними, я побачила для себе багато дивовижного. Наприклад, мене дуже здивувало те, що такі маленькі комахи тягали за собою гілочки або інших комах, які в декілька разів більше їх. Я помітила, що мурашки не тільки дуже працьовиті, але й дуже дружні - коли одна вже не взмозі щось сама тягти, інші приходять їй надо
Побачивши цих трудолюбивих комах, я зробила висновки про те, що багато, кому з людей треба брати приклад з мурашок.