Буква «отпочковалась» от І в проектах украинской орфографии середины XIX века[1]. По форме совпадая с двухточечной буквой «И десятеричное» церковнославянского и раннего гражданского русского письма, украинская Ї отличается в значении, употреблении и взаимодействии с надстрочными знаками:
церковно-славянское и русское Ї были по сути лишь орфографически обусловленными вариантами буквы И (употреблявшимися перед гласными и Й), в звучании же не отличались от И;
добавление к церковно-славянскому и русскому Ї любого надстрочного знака (например, ударения) убирало точки; украинское же Ї даже с ударением точки сохраняет.
В украинской (особенно западной) орфографии конца XIX — начала XX века буква Ї использовалась также в качестве «сильно смягчающей» І после согласных, часто обозначая в этих местах звук [и], развившийся из ятя (хлїб, дїд, нинї, цїлий). В позднейшем украинском правописании от такого употребления буквы Ї отказались, но в русинском эта норма
Объяснение:
норм так?
Чи замислювалися ви за швидкоплинність життя ?Чому життя так швидко йде ?Яка його мета ? Хто я ? Звідки взялося все ? На ці питання ,на двоь немає однозначної відповіді,кожен сам відповідає на ці питання в думках ,а якщо спитати оточуючих ,друзів або родичів чого вони хочуть ,вони нічого конкретного не скажуть ,поважають це зайвим говорить іншим .Але питання в чому ,звідки взявся всесвіт та люди ?Нажаль ,якщо нас раптом не стане ,нічого не зміниться ,світ був ,як до нас ,так і після нас ,але все одно один без одного ми ніщо ! Якщо нам об'єднати зусилля ,бути друзями ,не бажати зла іншим ,то це й буде мир ,але не все так просто ,люди повинні розуміти ,щоб був мир ,ми повинні щось робити ,поступатися ,адже не може бути тільки так як хочеш ти ! Будь ласка ,люди ,памятайте разом ми сила
- Ну як жити в цьому світі, якщо в ньому так багато зла?
- Щось порадити, звичайно, дуже важко. Але можу сказати, що тут потрібна деяка мудрість.
- Так де ж її взяти?
- Дещо можна почерпнути від великих мудреців.
- Наприклад, у кого?
- Наприклад, у Конфуція.
- О, я про нього чув. І що він казав з цього приводу?
- Здається, він вчив, що на добро треба відповідати добром, але на зло добром відповідати не треба.
- Так чим же?
- На зло треба відповідати справедливістю. А ставитися до злих людей треба з добром та повагою.
- Це ж чому?
- Звичайно, не тому, що вони достойні люди, а тому, що ти достойна і хороша людина.
- Ну так, це велика мудрість. Треба над цим добре подумати.
- Подумай, буде корисно.