Серпень називають у народі вершиною літа. Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король серпневого поля — соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнути під пелюстки, то побачиш чорні клітинки. Саме ці маленькі клітинки і приносять стільки користі людині. Соняшники піднялися над землею, своїм ласкавим полум’ям наче зігрівають, окрилюють, підносять тебе.
Ось і прийшла холодна і сніжна зима. Все вкрито білим пухнастим килимом. Мені і моїм друзям дуже подобається гуляти, грати на вулиці.Якщо змерзнемо, розійдемось по домівках. Вдома тепло, приємно сидіти біля вікна і дивитись на білі дерева.Ось на моє вікно сіла синиця. Вона така маленька, їй, мабуть, дуже холодно. А що вона може зараз їсти? Все ж вкрито снігом. Треба взяти якогось зерна, посипати на землю, на вікно. Але все знов завалить снігом. Треба зробити годівницю. Таку маленьку хатинку з фанери, обов'язково з дахом, щоб сніг не засипав хліб та зерно. І повісити на дерево недалеко від мого дому. Ранком піду до школи — насиплю свіжого корму.
