Спустилася на землю білява зима. Змінила все навколо: посріблила гілки та стовбури дерев, одягла річки та озера в льодовий панцир, повісила під стріхами дзвінкі бурульки. Змахнула своїм білим широким рукавом – маленькі пухнасті сніжинки закружляли в морозному повітрі. Дужий вітер підхопив їх й дмухнув на дороги та стежки, заплітаючи білі коси.
Тільки багатовіконні велетні-будинки можуть спинити стрімкий біг заметілі, яка підкориться тільки людині.
Ось в розгубленості спиняється заметіль, згортаючи білі крила.
Висипає з будинків гомінлива юрба дітей з санчатами. Малеча рада приходу примхливої красуні-зими. Це були казкові вихідні.
"Моя комната большая и очень уютная. В ней много красивой мебели. У деревянных дверей стоит высокий шкаф. У окон находятся тумбочки. На них стоят стеклянные вазы с алыми тюльпанами. В центре комнаты есть деревянный стол. За ним мы делаем домашнее задание. Возле стола стоит плетенный стул. На нем очень удобно сидеть. У стены находится мягкая кровать. Она накрыта цветным одеялом. На полу лежит большой пушистый ковер, а потолок окрашен в белый цвет. Мне нравится моя комната. В ней очень комфортно, уютно и тепло." А слово "коридор" поместите куда-нибудь сами)
Моя кімната дуже світла, затишна і простора. Тут є все що необхідно для роботи і відпочинку. В кутку, біля вікна стоїть комп`юторний стіл - тут я роблю уроки і граю в ігри,або слухаю музику. В кімнаті є диван,поличка з книжками,невелика шафа для речей,акваріум з золотою рибкою на ім`я Немо, багато іграшок і плакати з моїми улюбленими акторами і співаками. На підвіконні є декілька вазонів з квітами, я за ними доглядаю,вони додають свіжості і чистоти в моїй кімнаті. З мого вікна можна побачити усе місто. А зараз воно дуже особливе,бо за вікном осінь.Моя кімната - це мій світ!
Спустилася на землю білява зима. Змінила все навколо: посріблила гілки та стовбури дерев, одягла річки та озера в льодовий панцир, повісила під стріхами дзвінкі бурульки. Змахнула своїм білим широким рукавом – маленькі пухнасті сніжинки закружляли в морозному повітрі. Дужий вітер підхопив їх й дмухнув на дороги та стежки, заплітаючи білі коси.
Тільки багатовіконні велетні-будинки можуть спинити стрімкий біг заметілі, яка підкориться тільки людині.
Ось в розгубленості спиняється заметіль, згортаючи білі крила.
Висипає з будинків гомінлива юрба дітей з санчатами. Малеча рада приходу примхливої красуні-зими. Це були казкові вихідні.