Мама простим олівцем робить маленький ескіз, розташовує фігури всіх дійових осіб, яких треба намалювати. Іноді таких ескізів кілька, з них мама вибирає найкращий. Потім вона повторює такий самий малюнок, тільки більшого розміру. Робить олівцем начерк, а потім починає малювати фарбами.
Ось, наприклад, сьогодні мама малювала Попелюшку. Кілька днів перед цим на її столі лежали книжки про історію французького костюма XVII—XVIII століть. Мама їх ретельно вивчала, розглядала ілюстрації, робила замальовки. Не може Попелюшка носити український костюм, її треба одягти у французький. Спочатку Попелюшка з'явилась у своєму бідному одязі, а потім, як і в казці, в бальній сукні. І один, і другий костюми були зроблені за реальними мотивами.
І королівський палац мама намалювала такий яскравий, казковий, але при цьому схожий на справжній.
Дуже цікаво бути казковим художником, пізнавати щось нове, а потім перевтілювати це в казковій формі і дарувати радість і дітям, і дорослим. 1 я буду вчитись малювати і стану казковим художником.
Григорій Савич Сковорода — видатна постать у культурному й літературному житті України XVIII століття. У своїх творах він розвивав ідеї, актуальні як для того часу, так і для сьогодення. За життя Сковорода був дуже відомою в Україні людиною, його погляди обговорювалися у вчених колах. Жодного твору Григорія Савича не було надруковано за життя, але майже всі освічені люди читали їх в рукописних копіях.Твори Григорія Сковороди наче написані в наш непростий час, коли людина накликає на себе небезпеку результатами своєї ж праці, коли при збільшенні числа храмів зростає злочинність. Праця людини втратила всяку привабливість, а життя стало безцільним і нецікавим. Багато проблем можна вирішити, якщо розглянути тему «спорідненої» праці, праці за покликанням.Може, саме це і є рецепт щастя Сковороди, і він своїм життям довів нам його дієвість.
Гори, ще неосвітлені сонцем, виділялися на посвітлілими небі. На темному тлі гір, вкритих непрохідними лісами, проносилися клапті туману, а внизу стояли сутінки. Річка, нескута льодом, похмуро котила води. Нестихаючий вітер не прогнав залишки нічного туману. Раптом на вершині кручі спалахнули і засвітилися, ще не роздягнуті осінню, модрини. Перший промінь, поки невидимого сонця, торкнувся стрімчака. Вогняне коло показалося над непокритою деревами частиною гори. На єдину мить засвітилася навіть темна річка, а потім дно долини знову стало холодним і синім.
Объяснение:
Мама простим олівцем робить маленький ескіз, розташовує фігури всіх дійових осіб, яких треба намалювати. Іноді таких ескізів кілька, з них мама вибирає найкращий. Потім вона повторює такий самий малюнок, тільки більшого розміру. Робить олівцем начерк, а потім починає малювати фарбами.
Ось, наприклад, сьогодні мама малювала Попелюшку. Кілька днів перед цим на її столі лежали книжки про історію французького костюма XVII—XVIII століть. Мама їх ретельно вивчала, розглядала ілюстрації, робила замальовки. Не може Попелюшка носити український костюм, її треба одягти у французький. Спочатку Попелюшка з'явилась у своєму бідному одязі, а потім, як і в казці, в бальній сукні. І один, і другий костюми були зроблені за реальними мотивами.
І королівський палац мама намалювала такий яскравий, казковий, але при цьому схожий на справжній.
Дуже цікаво бути казковим художником, пізнавати щось нове, а потім перевтілювати це в казковій формі і дарувати радість і дітям, і дорослим. 1 я буду вчитись малювати і стану казковим художником.