звертаючись до вивчення моди як соціально-психологічного явища, необхідно звернути увагу на тісний, історично сформовану взаємозв'язок між модою і масовою комунікацією. психологічні механізми і ефекти моди знаходять специфічне переломлення в змі, а мода, в свою чергу, є їм розширити свою аудиторію, а отже зайняти більш міцні позиції на ринку змі. можна сказати, що змі та мода взаємно "просувають" один одного.
чому на початку xxi ст., як і багато століть тому, модно бути стильним людиною? добре чи погано бути модником? чому людина перетворюється на раба моди? на ці питання намагаються відповісти багато.
безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без сполучників і сполучних слів: степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море. у безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
крапка з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
двокрапка ставиться, якщо:
- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). знаю: з попелу сходять квіти. вірю: з каменю б’є джерело.
- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.
тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:
- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, : мало прожити життя — треба життя зрозуміть
- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: на годину спізнишся — за рік не доженеш.
- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
- відбувається швидка зміна подій: виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.
Порядкові: сімнадцятий, дев’ятий, семисотий, тринадцятий.