Називний шістсо́т дев’яно́сто сім
Родовий шестисо́т дев’яно́ста семи́ (сімо́х)
Давальний шестиста́м дев’яно́ста семи́ (сімо́м)
Знахідний шістсо́т дев’яно́сто сім (сімо́х)
Орудний шістьмаста́ми (шістьомаста́ми) дев’яно́ста сімома́ (сьома́)
Місцевий на/у шестиста́х дев’яно́ста семи́ (сімо́х)
шістсо́т дев’яно́сто сьо́мий - числівник, порядковий (697)
Відмінки Однина Множина
Чоловічий Жіночий Середній
Називний шістсо́т дев’яно́сто сьо́мий шістсо́т дев’яно́сто сьо́ма шістсо́т дев’яно́сто сьо́ме шістсо́т дев’яно́сто сьо́мі
Родовий шістсо́т дев’яно́сто сьо́мого шістсо́т дев’яно́сто сьо́мої шістсо́т дев’яно́сто сьо́мого шістсо́т дев’яно́сто сьо́мих
Давальний шістсо́т дев’яно́сто сьо́мому шістсо́т дев’яно́сто сьо́мій шістсо́т дев’яно́сто сьо́мому шістсо́т дев’яно́сто сьо́мим
Знахідний шістсо́т дев’яно́сто сьо́мий, шістсо́т дев’яно́сто сьо́мого шістсо́т дев’яно́сто сьо́му шістсо́т дев’яно́сто сьо́ме шістсо́т дев’яно́сто сьо́мі, шістсо́т дев’яно́сто сьо́мих
Орудний шістсо́т дев’яно́сто сьо́мим шістсо́т дев’яно́сто сьо́мою шістсо́т дев’яно́сто сьо́мим шістсо́т дев’яно́сто сьо́мими
Місцевий на/у шістсо́т дев’яно́сто сьо́мому, шістсо́т дев’яно́сто сьо́мім на/у шістсо́т дев’яно́сто сьо́мій на/у шістсо́т дев’яно́сто сьо́мому, шістсо́т дев’яно́сто сьо́мім на/у шістсо́т дев’яно́сто сьо́мих
Объяснение:
1)
Адміністративно-територіальна одиниця з центром у Києві. Утворена двадцять сьомого лютого тисяча дев'ятсот тридцять другого року у складі двох округів (охоплюючи дванадцять районів) і сімдесят вісім районів . у тисяча дев'ятсот тридцять сьомому році з Київською області до навоствореної Житомирської області відійшло двадцять вісім районів, до Полтавської області - чотири райони; тисяча дев'ятсот тридцять дев'ятого року до Кіровоградської області - п'ять районів, до Вінницької області - чотири райони; тисяча дев'ятсот п'ятдесят четвертого року до Черкаської області відійшло дев'ятнадцять районів.
Тепер до складу Київської області входять (без Києва) двадцять п'ять районів, сім міст обласного підпорядкування, дванадцять міст районного підпорядкування, тридцять два селища міського типу, п'ятсот п'ятдесят дев'ять сільрад.
2)До двадцять трьох додати вісімнадцяти дорівнює сорок один.
Від вісімдесяти чотирьох відняти сорок п'ять дорівнює тридцять дев'ять
До тридцяти чотирьох додати дванадцять дорівнює сорок шість
Від сімдесяти відняти десять дорівнює шістдесят..
Відповідь:
Приймати на віру будь-яке визначення стосовно того, що «ми» є, чим є «людина», на мій погляд, не варто. Кожна цивілізація давала своє тлумачення людської сутності. Я ж можу як довести , так і спростувати винесені для роздумів рядки.
Головним аргументом проти є заперечення слова «безліч», оскільки як не може бути безлічі істот, клітин, відтінків тощо, так не може бути і безлічі відбитків самого себе у собі. Це схоже на роздоріжжя: можна піти будь-куди, навіть назад, але безліч шляхів ( із безліччю роздоріж) бути не може. Наука дає точні цифри, які в літрах виміряють кров і піт людини, в кілометрах - судини, нерви і т.і. Тобто, якщо викинути зайві слова, то фраза стає, на мій погляд, абсолютно правильною. Ми справді є відбитками досвіду різних людей із оточення, що скріплені нашим досвідом.
Аргументом за є те, що людина як соціальна ( і емоційна, й інтелектуальна) істота дійсно немовби «складається» з багатьох людей. Неначе «монстр Франкенштейна», ми зшиті із частин та роздумів тих, хто упродовж нашого життя ділиться з нами знаннями, навичками тощо – учнів, учителів, батьків, друзів. Але все це об’єднує та зводить «докупи» іскра життя – набуті особисто нами досвід, навички, розуміння різних проблем, можливості тощо. Щодо слова «стандарт» відносно людини, то його взагалі можна скоротити, оскільки стандартних «я» не існує і не може існувати взагалі – індивідуальності складаються з інших індивідуальностей, що взаємо поєднуються. А тому ми не взаємозамінні і в цьому сенсі безцінні, що накладає на нас серйозний обов'язок:
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба -
Гляди ж не проспи!
Так бачить задачу людини В.Симоненко у вірші "Ти знаєш, що ти - людина", який став програмним для покоління шістдесятників.
Отже, підбиваючи підсумки, формулюємо висновок: людина наділена неповторним "комплектом" почуттів, можливостей, талантів. І цей факт зобов'язує нас з повагою ставитися до кожної особистості і докладати зусиль для самореалізації.
Пояснення: