З дитинства ми багато чуємо про те, що маємо бути чесними, сміливими, працьовитими, добрими, справедливими… Цей ряд можна довго продовжувати. Звісно, ідеальних людей не буває, але кожному з нас хотілося б мати в собі найбільше чеснот.
Власне мені, на мій погляд, не вистачає сміливості та рішучості. Нещодавно на уроці з української літератури ми прочитали оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидник». Головний герой цього твору мені дуже сподобався. Федько якраз і був сміливим і рішучим хлопчиком.
Я не знаю, як саме треба виховувати в собі ці риси характеру, але вони потрібні мені. Кожного дня ми стикаємося з різними проблемами, які треба вирішувати. Чим старшими ми стаємо, тим більші проблеми на нас чекають. Щоби не втратити повагу до себе, треба рішуче та сміливо їх вирішувати. Я сподіваюсь, що зможу виховати в собі ці риси характеру, адже людина повинна вміти виховувати не тільки інших, а й себе.
Объяснение:
Минули століття, зараз Україна – це незалежна держава, проте й досі непокоять сумніви: чи піднялися ми з кріпосницьких колін, чи навчилися жити без ката і чи робимо усе, що від нас залежить задля щасливого майбуття?Шевченків ідеал людини й загалом майбутнього вимірюється добром, точніше – здатністю творити добро, чинити щось хороше кожного дня, не очікуючи нагороди чи похвал.