Він повертався із сінокосу... Замучений, але щасливий... Повертався втоптаною десятками, сотнями людських ніг стежиною. Дорога була далекою, але не задавалась важкою. Пройшовши половину шляху, він зупинився. Поклав косу на зелену запашну траву, взяв баклагу і попрямував да криниці. Вона, та криниця, здавалося, стояла тут віками. Ніхто не знав звідки вона взялася і скільки їй літ. Вона стаяла отут, при дорозі, завжди, відколи він себе пом*ятає... Глибака, завалося, бездонна, ця старенька дерев*яна криниця завжди подорожніх від лютої літньої спеки, напуваючи студеною, прозорою, наче скло, водою. Він нахилився до води, і на нього війнуло прохолодою чистоїх гірської води. Напившись досхочу і наповнивши баклагу водою, він продовжив свю путь.
Н.в КисільРостислав Броніславович
Р.в Киселя Ростислава Броніславовича
Д.в Киселю (-еві ) Ростиславу Броніславовичу
Зн.в Киселя Ростислав Броніславовича
Ор.в Киселем Ростиславом Броніславовичем
М.в (на) Киселю (-еві) Ростиславі Броніславовичу
Кл.в Киселю Ростиславе Броніславовичу
Н.в Кисіль Софія Михайлівна
Р.в Кисіль Софії Михайлівни
Д.в Кисіль Софії Михайлівні
Зн.в Кисіль Софію Михайлівну
Ор.в Кисіль Софією Михайлівною
М.в (на) Кисіль Софії Михайлівні
Кл.в Кисіль Софіє Михайлівно
Н.в Мельник Василь Мелентьович
Р.в Мельника Василя Мелентьовича
Д.в Мельнику Василю Мелентьовичу
Зн.в Мельника Василя Мелентьовича
Ор.в Мельником Василем Мелентьовичем
М.в (на) Мельнику Василеві Мелентьовичу
Кл.в Мельнику Василю Мелентьовичу