Люби своїх батьків так, як вони люблять тебе!
Оленко, гайда до парку!
О, мово не вмирай, живи вічно!
З прийдешніми святами, любі друзі!
ответ: 1. Сонце (Теп.ч.) засліпило (кого)? Мене, (Теп.ч.)
Сонце - Підмет
Засліпило - Присудок (Двома рисками, не відділенними одна від одної) !
Мене - Підмет (Я, Мене)
2. (яка)? Довга (Теп.ч.) доріжка (що робить) ?
Стелиться (Т.ч.) між (якими)? запашними хлібами.
Доріжка - Підмет
Засліпило - Присудок
Хлібами - Підмет (Хліб)
Запашними Означення - Хвилястою рискою
Стелиться - Присудок -
3. Струмок вибігає (Т.ч.) (звідки)? зпід Десни, і впадає в озеро, потім по другім боці (чого)? Дніпра знов витікає і губиться (де)? Серед піску(а).
Струмок - Підмет
Вибігає - Присудок
Десни (Десна) - Підмет
Впадає - Присудок
Озеро - Підмет
Боці (Бік) - Підмет
Дніпро - Підмет
Витікає - Присудок
Губиться - Присудок
4. (де)? На подвір'ї подихає (Т.ч.)(який)? Теплий вітерець, і розносить тепло (якого)? Сонячного ранку.
Подвір'я - Підмет
Подихає - Присудок
Теплий - Означення, Хвилястою рискою
Вітерець - Підмет
Розносить - Присудок
Тепло - Підмет
Сонячного ( Означення, хвилястою) Ранку ( Підмет, Одніею ) .
Объяснение: Там все теперешній час
Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини — невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. Так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.
Мова — це душа народу. Немовля з перших днів свого існування чує рідну мову від матері, а потім, підростаючи, повторює перші пестливі слова. Це, звичайно, саме ті слова, які промовляла ще за сивої давнини над колискою молода жінка, чимось схожа на матусю. Ці слова сповнені почуттям, ніби квітка нектаром.
Мелодійна та неповторна українська мова ввібрала в себе гомін лісів, полів, рік і морів землі нашої. Слова нашої мови переткані вишневим цвітом, барвінком, калиною.
Якщо людина не знає своєї рідної мови - їй нічого робити на своїй батьківщині
Давайте до природі,висадем нові дерева!
В нас кожного є рідний край,давайте його берегти!
Ласкаве сонце, зігрій землю своїм теплом!
Любіть Юкраїну всім серцем своїм!