ПРИЙМЕНник як СЛУЖБОВА ЧАСтинА мови 1 Прийменником в виділене слово в реченні в А це вам не казочки про хмарки та русалок Б Біля Вадима товхлося кілька хлопців. в Потім ніби одужала, проте тя не ABBF гСофійка й собі непомітно вхопила пирога з капустою. (Із творів М. Павленко) Похідними є обидва прийменники в рядку А попереду, попід за винятком, від в беа, навколо Г попри, при з з ДЕФІСОМ треба писати обидва прийменники в рядку А по/при, з/проміж в з/понід, по/під в з/поміж, за/для Відредагуйте словосполучення. гізуза, з/посеред А Б В Г А Б В Г Іти за грибами, зошит по алгебрі, пропустити із-за хвороби, відповідно наказу. 5 Випишіть прийменники. Їхати на автомобілі, робити заради вигоди, діяти згідно із законом, сидіти поруч із батьком. 6 Складіть два речення зі словом навколо так, щоб у першому реченні це слово було прийменником, а в другому - прислівником
Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню).
Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина;
Іменники антоніми: початок-кінець;
Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням.
Сподіваюсь, чимось до
чимось до