Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу.
‘’ Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Людина, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і божого знамення.
Мово моя! Дзвонково кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювача Ти стомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Словo’’. Так писала у ‘’Молитві до мови’’ Катерина Мотрич.
Писати, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать. Дрібні листи пишеш. Чуб. V. 49. 2)Писать (литературное произведете). Так, видно, думав і Квітка, пишучи дальшу повість: «Конотопська відьма». К. Гр. Кв. XXXIV. 3) Записывать кому что по духовному завѣщанію, оставлять по духовному завѣщанію.Сусідам пишу грубі коралі. Грин. III. 285. 4) Разрисовывать. Шух. І. 263.Там писанки пишуть, крашанки красять. О. 1861. X. 50. 5) Украшать орнаментами (при рѣзьбы, вышиванья и пр.). Шух. І. 315, 252. 6)— рядки. Маркеромъ проводить борозды (на плантаціяхъ). Як пописав рядки, тоді й сіє. Нѣжин. у. "азбука" - раніше алфавіт звучав так: аз, букі, веді, глаголь, добро, єсть,... По перших двох буквах придумали слово. "диктант" - від латинського слова "дікто" - дикту, диктувати. А ще «діктаре» означає «розпоряджатися, наказувати». "олівець" - раніше писали на телячій шкурі олов'яними стержнями, а лише згодом перейшли на графіт. канікули-Є така зірка — Сіріус, вона входить у сузір’я Пса. У латинській мові це сузір’я звалося Каніс( в перекладі собака,пес). Сонце перебуває у сузір’ї Пса з 22 липня до 23 серпня. У цей час у Римі починається найбільша спека. Тому здавна на цей час робилася перерва у всіх заняттях, а серед інших — і в навчанні. Згодом цей час став постійною перервою в заняттях учнів і студентів не лише в Греції та Римі, а й в усіх інших країнах світу.
‘’ Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Людина, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і божого знамення.
Мово моя! Дзвонково кринице на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. То ж зцілювача Ти стомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Словo’’. Так писала у ‘’Молитві до мови’’ Катерина Мотрич.